В статье рассмотрена одна из форм разрешения основного противоречия социального менеджмента на предприятии – противоречия между формализованными и персонизованными сторонами управления посредством освоения новых инновационных методов социального воздействия, в частности социальных технологий в менеджменте. Изучены подходы различных авторов к
понятию социальные технологии, сформулированы основные задачи социального менеджмента, обоснована целесообразность применения технологизации
социального менеджмента как фактора эффективности управления, и инновационного средства мотивации персонала к саморазвитию. Использовано 16 литературных источников.
У статті розглянута одна з форм дозволу основної суперечності
соціального менеджменту на підприємстві – суперечності між формалізованими
і персонізованнимі сторонами управління за допомогою освоєння нових
інноваційних методів соціальної дії, зокрема соціальних технологій в менеджменті. Вивчені підходи різних авторів до поняття соціальні технології, сформульовані основні задачі соціального менеджменту, обгрунтована доцільність
застосування технологизациі соціального менеджменту як чинника ефективності управління, і інноваційного засобу мотивації персоналу до саморозвитку.
Використано 16 літературних джерел.