Разработан метод определения аэрозольной поглощательной составляющей τκэф эффективной оптической глубины, в основу которого положен неправдоподобный эффект уменьшения аэрозольной рассеивательной составляющей τaэф на зависимости от атмосферного давления Р, полученной при τκэф = 0. Устранение этого эффекта путем подбора значения τκэф и позволяет определить величину последней. Апробация метода на данных наблюдений Северной Экваториальной Полосы (NEB) диска Юпитера в полосах поглощения метана на 619 и 727 нм позволила определить значения величины τκэф и мнимой части показателя преломления аэрозольных частиц (ni = 0.00063, 0.00065, 0.0007, 0.00069 на λλ 605.5, 631.3, 714.7 и 741.4 нм соответственно), а также уточнить характеристику вертикальной структуры облачного слоя планеты.
Розроблено метод визначення аерозольної поглинальної складової τκэф ефективної оптичної глибини, в основу якого покладено неправдоподібний ефект зменшення аерозольної розсіювальної складової τaэф на залежності від атмосферного тиску P, отриманій при τκэф = 0. Саме усунення цього ефекту шляхом підбору значення τκэф й дозволяє визначити значення останнього. Апробація методу на даних спостережень Північного Екваторіального Поясу (NEB) диска Юпітера у смугах поглинання метану на 619 і 727 нм дозволила визначити значення τκэф та уявної частини показника заломлення аерозольних частинок (ni = 0.00063, 0.00065, 0.0007, 0.00069 відповідно на λλ 605.5, 631.3, 714.7 та 741.4 нм), а також уточнити характеристику вертикальної структури хмарового шару планети.
A method for determination of aerosol absorption component τκэф of the effective optical depth was been developed. It based on introducing the unreal effect of the decreasing of aerosol scattering component τaэф on the dependence on atmospheric pressure P in case of τκэф = 0. Eliminating this effect by adjusting the value of the τκэф, we have determined the its value. We have tested the method on observational data of North Equatorial Belt (NEB) of Jupiter’s disk in the absorption bands of methane on 619 and 727 nm, which allowed us to determine the value of τκэф and the imaginary part of the refractive index of aerosol particles (ni = 0.00063, 0.00065, 0.0007, 0.00069 on λλ 605.5, 631.3, 714.7 and 741.4 nm, respectively) and to specify a characteristic of vertical structure of the planet’s cloud layer.