С участием 25 элитных спортсменов, специализирующихся на академической гребле,
исследовали соотношение мощности гребка и частоты гребных движений при различных режимах и условиях выполнения работы. Две серии тестов проводили на симуляторах гребли с одновременной регистрацией механографических характеристик (в частности, суставных углов) и ЭМГ-активности широких наборов мышц, вовлеченных в
реализацию данного вида локомоторной активности. Тестовые задания включали в себя
определение максимальной мощности гребков, контролируемое ступенчатое повышение мощности последних, прохождение тест-«дистанции» с максимальной скоростью
и выполнение гребных движений с наличием визуальной обратной связи (отражением
характеристик моторной активности на мониторе) и с вариацией величины внешней
нагрузки. Показано, что повышение мощности гребков при всех режимах работы достаточно жестко связано с приблизительно пропорциональным увеличением частоты гребных движений; субъективно удобная частота таких циклических движений повышается
с увеличением внешней нагрузки. В условиях произвольной инициации гребных движений с наличием обратной связи, дающей информацию об их характеристиках, испытуемые были способны раздельно контролировать мощность и частоту гребных движений.
Интенсивность ЭМГ-активности мышц, вовлеченных в реализацию отдельных гребных
движений, была связана в основном со скоростью движения, а не с мощностью гребка.
Таким образом, весьма жесткая взаимосвязь мощности и частоты при гребле имеет
в достаточной степени универсальный характер и может нарушаться только в случае
дополнительного введения некоторых внешних условий. Величина этого соотношения
имеет в значительной степени индивидуальный характер и может быть использована
для характеристики рабочей производительности спортсменов и их функционального
состояния.
За участю 25 елітних спортсменів, які спеціалізувалися на академічному веслуванні, досліджували співвідношення потужності гребка і частоти гребних рухів при різних режимах та умовах виконання роботи. Дві серії тестів проводили
на симуляторах веслування з одночасною реєстрацією механографічних характеристик (зокрема, суглобових кутів) і
ЕМГ-активності широких наборів м’язів, залучених у реалізацію даного виду локомоторної активності. Тестові завдання включали в себе визначення максимальної потужності
гребків, контрольоване ступінчасте підвищення потужності останніх, проходження тест-«дистанції» з максимальною
швидкістю та виконання гребних рухів із наявністю візуального зворотного зв’язку (візуальним відображенням характеристик моторної активності на моніторі) та з варіацією
зовнішнього навантаження. Показано, що підвищення потужності гребків при всіх режимах роботи достатньо жорстко пов’язано з пропорційним збільшенням частоти гребків рухів; суб’єктивно зручна частота таких циклічних рухів
підвищується зі збільшенням зовнішнього навантаження. В
умовах довільної ініціації гребних рухів із наявністю зворотного зв’язку, котрий дає інформацію щодо їх характеристик, випробувані були здатні роздільно контролювати
потужність і частоту гребних рухів. Інтенсивність ЕМГактивності м’язів, залучених у реалізацію окремих гребних
рухів, була пов’язана в основному зі швидкістю руху, а не з
потужністю гребка. Таким чином, жорсткий взаємозв’язок
потужності і частоти при веслуванні має в достатній мірі
універсальний характер і може порушуватися тільки в разі
додаткового введення деяких зовнішніх умов. Величина
цього співвідношення має в значній мірі індивідуальний характер і може бути використана для характеристики продуктивності спортсменів та їх функціонального стану.
