We aimed to determine relations between the sudomotor efferent nerve fiber function and
Boston questionnaire (BQ) in idiopathic carpal tunnel syndrome (CTS). Median nerve-induced sympathetic skin responses (SSRs) evoked by wrist stimulation were recorded in 108
CTS patients and compared with those in 88 healthy volunteers. The Boston questionnaire
form (BQF) was applied to the subjects. All patients and healthy individuals were questioned
about the autonomic symptoms in the hand (red or purple skin coloration, excessive sweating, and feeling cold). The average SSR latencies of the patients with CTS were significantly
longer than those in the control group (P < 0.001). Positive significant, while weak, correlations were found between the SSR latency, autonomic symptoms, and total sympathetic
system scores. No statistically significant relationship was found between the Boston symptom severity, functional capacity scores, and SSR latency. The latter obtained through wrist
stimulation was sensitive to support the sudomotor sympathetic dysfunction in patients with
CTS. No relationship between the BQF and SSR can be related to the fact that these indices
evaluate different aspects of CTS.
Ми намагалися встановити взаємовідносини судомоторної функції еферентного нерва та показників Бостонського опитувальника (BQ) у випадках ідіопатичного синдрому зап’ястного каналу (СЗК). Шкірні симпатичні відповіді
(ШСВ) відводилися після стимуляції медіанного нерва на
рівні зап’ястка у 108 пацієнтів із діагностованим СЗК; ці
характеристики порівнювались із такими у 88 здорових добровольців. Усім суб’єктам пропонували форму BQF. Усі
пацієнти та здорові особи опитувалися щодо вегетативних
симптомів, які проявлялися на кисті (червоне або пурпурове
забарвлення шкіри, надмірне потовиділення та відчуття холоду). Середнє значення латентного періоду ШСВ у пацієнтів із СЗК вірогідно перевищувало таке в контрольній групі
(P < 0.001). Істотна позитивна, хоча й слабка, кореляція
була виявлена між латентним періодом ШСВ, вегетативними симптомами та бальною загальною оцінкою стану симпатичної системи. Не було встановлено вірогідних відносин між показником тяжкості симптомів (згідно з BQF),
оцінкою функціональної здатності та латентним періодом
ШСВ. Останній параметр, отриманий при стимуляції на рівні зап’ястка, був чутливим щодо судомоторної симпатичної дисфункції у пацієнтів із цим синдромом. Відсутність
зв’язку між оцінками BQF та ШСВ може бути зумовлена
тим, що дані показники оцінюють різні аспекти ШСВ.
