Разработан тест на биосовместимость имплантатов на основе различных материалов с помощью нанобиосенсорной технологии с использованием атомно-силового микроскопа (АСМ). Тест основан на определении силы отрыва зонда микроскопа с иммобилизованным иммуноглобулином G от контактной поверхности имплантата. Проведено сравнение нового теста с существующими тестами и показана целесообразность его использования на определение совместимости протезов и имплантатов в дооперационном периоде, а также возможность подбора адекватного медикаментозного сопровождения пациента либо адаптационной подготовки поверхности материала к имплантации в ткани организма. Новая методика тестирования не является сложной и дорогостоящей, и затраты на ее проведение практически не могут повлиять на суммарную стоимость оперативных процедур по протезированию или имплантации. Тест следует рассматривать как дополнительный при использовании в хирургической практике.
It is developed a test on the biocompatibility of implant materials based on nanobiosensor technology used an atomic force microscope (AFM). The test is based on the determination of the detachment force of the microscope needle (cantilever) with immobilized immunoglobulin G from the contact surface of the implant. A comparison of the new test with the existing ones is carried out; it is shown the feasibility of using it to determine the compatibility of prostheses and implants in the preoperative period, as well as the possibility of selection of adequate medical support patient or adaptation of surface of preparation material to the human body. The new testing technique is not complicate and expensive, and the cost of its implementation do not practically affect on the total cost of operating procedures or prosthetic implantation. The test should be considered as an additional for use in surgical practice.
Розроблено тест на біосумісність імплантатів на основі різних матеріалів за допомогою нанобіосенсорної технології з використанням атомно-силового мікроскопу (АСМ). Тест базується на визначенні сили відриву зонду) мікроскопа з іммобілізованим імуноглобуліном G від контактної поверхні імплантату. Проведено порівняння нового тесту з існуючими тестами і показана доцільність його використання на визначення сумісності протезів та імплантатів в доопераційному періоді, а також можливість підбору адекватного медикаментозного супроводу пацієнта або адаптаційної підготовки поверхні матеріалу до організму пацієнта. Нова методика тестування не є складною і коштовною, витрати на її проведення практично не можуть вплинути на сумарну вартість оперативних процедур по протезуванню або імплантації. Тест слід розглядати як додатковий при використанні в хірургічній практиці.