В условиях первичной культуры с использованием метода фиксации потенциала в
конфигурации “целая клетка” и внутриклеточной перфузии были исследованы кинетика десенситизации токов, активируемых в нейронах дорсальнокорешковых ганглиев (ДКГ) крыс кратковременным смещением внеклеточного рН до 6.0, и изменения
этих токов под действием кетанова. Все наблюдаемые протонактивируемые токи соответственно временны´м характеристикам затухания можно было разделить на три
группы: с моноэкспоненциальной быстрой, моноэкспоненциальной медленной и биэкспоненциальной кинетиками десенситизации. Нейроны с быстрой моноэкспоненциальной кинетикой, в свою очередь, разделялись на две подгруппы. В подгруппе нейронов 1А постоянная времени десенситизации t варьировала в пределах 160–250 мс
(n = 32), а в подгруппе 1Б – 250–1500 мс (n = 26). Нейроны с постоянной времени десенситизации 1500–5000 мс были отнесены к подгруппе 2А (n = 11), а клетки с наиболее
медленным затуханием токов сформировали подгруппу 2Б (t > 5000 мс, n =7). Клетки
группы 3, у которых токи демонстрировали биэкспоненциальную кинетику десенситизации, имели постоянную времени спада «быстрой» экспоненты 200–600 мс (n = 21).
В условиях аппликации кетанова в концентрации 100 мкМ постоянная времени десенситизации рН-индуцированных токов в большинстве исследованных нейронов ДКГ
уменьшалась на 15–20 %. В нейронах подгруппы 2А (затухание «моноэкспоненциальных» токов с t = 1500–5000 мс) токи под влиянием 100 мкМ кетанова демонстрировали
не только ускорение десенситизации на 10–20 %, но и снижение амплитуды на 12–22 %
В умовах первинної культури з використанням методу фіксації
потенціалу в конфігурації “ціла клітина” та внутрішньоклітинної
перфузії були досліджені кінетика десенситизації
струмів, активованих у нейронах дорсальнокорінцевих
гангліїв (ДКГ) щурів короткочасним зміщенням позаклітинного
рН до 6.0, і зміни цих струмів під впливом кетанова.
Всі спостережені протонактивовані струми відповідно часових
характеристик можна було поділити на три групи: з
моноекспоненціальною швидкою, моноекспоненціальною
повільною та біекспоненціальною кінетиками десенситизації.
Нейрони із швидкою моноекспоненціальною кінетикою,
в свою чергу, розділялися на дві підгрупи. У підгрупі
нейронів 1А стала часу десенситизації τ варіювала в межах
160–250 мс (n = 32), а в підгрупі 1Б – 250–1500 мс (n =
= 26). Нейрони із сталою часу десенситизації 1500–5000 мс
були віднесені до підгрупи 2А (n = 11), а клітини з найповільнішим
згасанням струмів сформували підгрупу 2Б
(τ > 5000 мс, n =7). Клітини, в яких струми демонстрували
біекспоненціальну кінетику десенситизації, утворювали
групу 3 зі сталою часу спаду „швидкої” експоненти 200–
600 мс (n = 21). В умовах аплікації кетанова в концентрації
100 мкМ стала часу десенситизації рН-індукованих струмів
у більшості досліджених нейронів ДКГ зменшувалася
на 15–20 %. У нейронах підгрупи 2А (із згасанням „моноекспоненціальних”
струмів з τ = 1500–5000 мс) струми під
впливом 100 мкМ кетанова демонстрували не тільки прискорення
десенситизації на 10–20 %, але й зниження амплітуди
на 12–22 %.
