Соціально–політична сатира в українській драматургії періоду визвольних змагань 1917–1921 рр. (на матеріалі п’єси Степана Васильченка “Куди вітер віє”)

Abstract

У статті досліджується українська соціально-політична сатира у драматургії першої половини ХХ ст. на прикладі одноактної п’єси Степана Васильченка “Куди вітер віє” (1919), в якій синтезовано героїку українських національно-визвольних змагань 1917–1921 рр. та елементи народної творчості, зокрема суто українського гумору. Окрім герменевтичного аналізу драматичного твору, здійснено історичний екскурс у часи створення п’єси з метою кращого розуміння соціально- політичних умов виникнення та функціонування тогочасної сатири. Залучено нечисленні зразки критичного аналізу творів С. Васильченка, витворені здебільшого у 20–60-х рр. ХХ ст.

This article examines Ukrainian sociopolitical satire in the drama of the fi rst half of the 20th century with the example of one-act stageplay “Kudy viter viye” (Where the wind blows) created by Stepan Vasylchenko in 1919. Hereby spoken this stageplay synthesized synthesized heroic of Ukrainian national liberation movement in 1917–1921 and elements of folk art including a purely Ukrainian humor. In addition to hermeneutical analysis of the dramatic work done historical excursion into the times when the stageplay was created for a better understanding of the sociopolitical conditions and functioning of contemporary satire. Being attracted few examples of critical analysis of Vasylchenko’s works mostly from the 20–60’s of the 20th century.

В статье исследуется украинская социально-политическая сатира в драматургии первой половины ХХ в. на примере одноактной пьесы Степана Васильченко “Куди вітер віє” (1919), в которой синтезированы героика украинского национально-освободительного движения 1917–1921 гг. и элементы народного творчества, в том числе и чисто украинского юмора. Кроме герменевтического анализа драматического произведения проводится исторический экскурс во времена создания пьесы с целью лучшего понимания социально-политических условий возникновения и функционирования сатиры того времени. Употребляются немногочисленные образцы критического анализа призведений С. Васильченко, созданные преимущественно в 20–60-х гг. ХХ в.