Трехмерная Р-скоростная модель мантии Европы, которая построена по методу Тейлоров приближения, позволяет проанализировать скоростную строение в Средиземном море и, в частности, в Центральной Италией до глубины 2500 км. Показано, что корове землетрясения Центральной Италии, которые характеризуются магнитудой до 7,0, связанные с надглибиннимы флюидного процессами в мантии. Выявлено возможен сейсмический канал, связывающий распространение флюидного процесса от нижней мантии к коре включительно. Проявления надглибинного флюидного процесса выделено на глубинах нижней и средней мантии. В верхней мантии и ее переходной зоне канал обнаружено по сейсмическим пределами 2-го рода, определенные по переходом от роста градиентов скорости с глубиной до уменьшения или наоборот. Заданные сейсмические границы соответствуют фазовым переходам. Согласно глубинного строения мантии под Центральной Италией, здесь возможен выход низких скоростей с нижней мантии в зоне разделения-2. Согласно анализу строения верхов верхней мантии, разделение в мантии размещается в зоне с координатами (13 ° ± 0,5 ° в.д.) и (43 ° ± 0,5 ° с.ш.), где и выделено в коре землетрясения с магнитудой до 7,0. Разделение приурочен к зоне надвижной пределы Мохо и соотносится с приятным разлома Анкона-Анцио, что отделяет Центральные Апеннинах от Северных. Этой зоне отвечают тройное пересечения разломов и повышенный тепловой поток, а также имеется повышенная слоистость верхней мантии (семь сейсмических границ 2-го рода). Глубина залегания главной геодинамической пределы менее 670 км.
Тривимірна Р-швидкісна модель мантії Європи, яку побудовано за методом тейлорова наближення, дає змогу проаналізувати швидкісну будову в Середземному морі і, зокрема, під Центральною Італією до глибини 2500 км. Показано, що корові землетруси Центральної Італії, які характеризуються магнітудою до 7,0, пов’язані з надглибинними флюїдними процесами в мантії. Виявлено можливий сейсмічний канал, що пов’язує поширення флюїдного процесу від нижньої мантії до кори включно. Прояви надглибинного флюїдного процесу виділено на глибинах нижньої і середньої мантії. У верхній мантії та її перехідній зоні канал виявлено за сейсмічними межами 2-го роду, які визначено за переходом від зростання градієнтів швидкості з глибиною до зменшення або навпаки. Задані сейсмічні межі відповідають фазовим переходам. Відповідно до глибинної будови мантії під Центральною Італією, тут можливий вихід низьких швидкостей з нижньої мантії у зону поділу-2. Згідно з аналізом будови верхів верхньої мантії, поділ у мантії розміщується у зоні з координатами (13°±0,5° сх.д.) і (43°±0,5° пн.ш.), де і виділено в корі землетруси з магнітудою до 7,0. Поділ приурочений до зони насувної межі Мохо і співвідноситься з перетином розлому Анкона-Анцио, що відділяє Центральні Апеннини від Північних. Цій зоні відповідають потрійне пересічення розломів і підвищений тепловий потік, а також наявна підвищена шаруватість верхньої мантії (сім сейсмічних меж 2-го роду). Глибина залягання головної геодинамічної межі менш як 670 км.
A three-dimensional P-velocity model of the European mantle built on the Taylor approximation made it possible to analyze the velocity structure of the mantle under the Mediterranean and, in particular, under Central Italy, to a depth of 2500 km. It is shown that the crust earthquakes in Central Italy, characterized by a magnitude up to 7,0, are associated with super-deep fluid processes of the mantle. A possible seismic channel was found, linking the propagation of the fluid process from the lower mantle to the crust inclusive. The manifestations of the super-deep fluid process are isolated at the depths of the lower and middle mantle. In the upper mantle and transition zone of the upper mantle, the channel is determined by the distinguished seismic boundaries of the 2th-generation, which are determined by the transition from the increase of gradients of velocity from depth to descent or vice versa. These seismic boundaries correspond to phase transitions. Consideration of the deep structure of the mantle under Central Italy has shown the presence of low velocities in the area under consideration from the lower mantle to the zone of division-2. The analysis of the structure of tops of the upper mantle showed the presence of the mantle section in area of 13°±0,5 lon.Ч43°±0,5 lat., where the earthquakes with a magnitude up to 7,0 stand out in the crust. A section is timed to the area of thrust Moho boundary of and correlated with its crossing of Ankona-Ancio fault, dissociating the Central Apennines from the North. This region corresponds to a triple intersection of faults and an increased heat flux, and there is also an increased fission of the upper mantle (7 seismic boundaries of the 2th-generation). Depth of occurrence of the main geodynamic boundary is less than 670 km.
