Статтю присвячено розгляду жанру фантастичних мемуарів у творчості київського російського
письменника Віктора Некрасова. Поділяється погляд на белетризовану біографію письменника як
на квазібіографію, або псевдобіографію, міфологізацію біографії як варіант авторської стратегії.
Розглядається імідж українського драматурга та громадського діяча О. Корнійчука в мемуарних
повістях Некрасова “Погляд та дещо”, “Саперліпопет” і памфлеті “Пограбування століття”. Не
лише тексти п'єс будуються за канонами масової культури, а й сама біографія радянської людини
відповідає цим канонам. В. Некрасов дешифрує цю ситуацію біографії як кітчу.
The article focuses on the genre of fictional memoirs in the works of a Kiev Russian-language writer
Viktor Nekrasov. In accordance with a commonly held opinion, the author defines this fictionalized
biography of the writer as a quasibiography, or pseudobiography, and treats the mythologization of
its objective biographic basis as an auctorial strategy. The object of this research is the image of a
Ukrainian playwright and public figure Olexandr Korniychuk in memoir stories (“A View and Something”,
“Saperlipopet”) and a pamphlet (“The Burglary of a Century”) by Viktor Nekrasov. The author argues
that not only Korniychuk’s plays, but also his real biography as a Soviet man are fashioned according
to the mass cultural canon. Thus Nekrasov is stated to decipher this biographic situation as kitsch.
Статья посвящена рассмотрению жанра фантастических
мемуаров в творчестве киевского русского писателя Виктора
Некрасова. Разделяется взгляд на беллетризованную
биографию писателя как на квазибиографию, или
псевдобиографию, мифологизацию биографии как вариант
авторской стратегии. Рассматривается имидж украинского
драматурга и общественного деятеля А. Корнейчука
в мемуарных повестях Некрасова “Взгляд и нечто”,
“Саперлипопет” и памфлете “Ограбление века”. Рецепция
биографии А. Корнейчука со стороны В. Некрасова как
трагифарса и китча соотносится с жанровым характером
комедийных произведений украинского драматурга. Не
только тексты пьес строятся по канонам массовой культуры,
но и сама биография советского человека отвечает канонам
массовой культуры. В. Некрасов дешифрует эту ситуацию
биографии как китча.