У статті малодосліджені повісті Є. Гуцала 90-х рр. “Блуд: Україна: розпуста і виродження”,
“Українці в гречці”, “Імпровізації плоті”, “Шал”, “Кліщ” потрактовано як органічну складову
літературного процесу і творчості письменника, як художні зразки з рисами постмодерного
письма, що мають підтекст і виразну авторську оцінку зображеного. Обрані для аналізу повісті
осмислюються як застереження Є. Гуцала проти духовного руйнування українця, родини, роду,
нації.
The article deals with some little-known stories written by Yevhen Hutsalo in the 1990’s (“Fornication:
Ukraine: Lechery and Degeneracy”, “Ukrainians in a Buckwheat”, “Improvisations of the Flesh,”
“Fury,” “Mite”). These texts are treated as an organic component of the literary process as a whole and
of the writer’s oeuvre in particular. As such, they appear to bear some features of postmodern writing
which primarily concern their implications and the author’s appraisal of the depicted phenomena.
The stories are interpreted here as Yevhen Hutsalo’s warning against the spiritual destruction of the
Ukrainians, their families, generations, and nation.
В статье малоисследованные повести Е. Гуцало 90-х гг.
“Блуд: Украина: разврат и вырождение”, “Украинцы в гречке”,
“Импровизации плоти”, “Ярость”, “Клещ” исследуются как
органическая составляющая литературного процесса
и творчества писателя, как художественные образцы с
чертами постмодернистского письма, имеющие подтекст и
выразительную авторскую оценку изображенного. Выбранные
для анализа повести осмыслены как предостережение
Е. Гуцало против духовного разрушения украинца, семьи,
рода, нации.