У статті висвітлюються джерела (“Енеїда” Вергілія, “Енейда” М. Осипова, пам’ятки давнього
українського письменства) та оригінальність українізованого й осучасненого образу пекла в
бурлескно-травестійній поемі “Енеїда” І. Котляревського, соціальний зміст зображених у ній
грішників, грішниць та їхніх гріхів. Простежено, як поет формує гуманну соціальну мораль,
добропорядну етику суспільної поведінки в річищі християнського вчення та поміркованих
просвітницьких ідеалів.
The article explores the sources (i.e. “Aeneid” by Virgil and its adaptation by M. Osypov, a
representative of old Ukrainian literature) and the originality of the ukrainized and modernized
image of hell in burlesque travesty of Virgil’s “Aeneid” by Kotliarevsky, paying attention to the social
background of the sinners and to their sins as depicted in the poem. The author investigates the way
the poet develops a truly humane social morality and respectable ethics of social conduct in the spirit
of Christian doctrine and temperate ideals of enlightenment.
В статье освещены источники (“Энеида” Вергилия, “Енейда”
Н. Осипова, памятники древней украинской литературы)
и оригинальность украинизированного и осовремененного
образа ада в бурлескно-травестийной поэме “Энеида”
И. Котляревского, социальное содержание изображённых в
ней грешников, грешниц и их грехов. Прослежено, как поэт
формирует гуманную социальную мораль, добропорядочную
этику общественного поведения в духе христианского учения
и умеренных просветительских идеалов.