Про складність тлумачення символічно-метафоричних структур твору промовляє широка
парадигма його інтерпретацій, починаючи з 1920-х рр. Запропоноване автором статті трактування
поезії як притчово-філософського сюжету ґрунтується на виразному біблійному інтертексті й на
власному дослідницькому підході до творчої лабораторії митця, його унікального феномену –
поета, прозаїка, художника, мислителя із широкими інтелектуальними запитами філософського
осягнення духовної історії людини.
As is evidenced by a whole number of interpretations which have been issued since 1920’s, the
symbols and metaphors of the above-mentioned poem resist any univocal interpretations. The author
of the paper thus proposes to treat this text as a philosophical parable which takes deep root in biblical
intertext and as such lends the genuine expression to the multifacetedness of the artist who used to
be a poet and a prose writer, a painter and a thinker with enormous intellectual needs and a faculty
for the philosophical comprehension of the humanity’s spiritual history at the same time.
О сложности толкования символическо-метафорических
структур произведения говорит широкая парадигма его
интерпретаций, начиная с 1920-х гг. Предложенная автором
статьи трактовка поэзии как притчево-философского сюжета
основывается на выразительном библейском интертексте и
на собственном исследовательском подходе к творческой
лаборатории художника, его уникального феномена – поэта,
прозаика, художника, мыслителя с широкими интеллектуальными
запросами философского постижения духовной истории
человека.