У статті розглянуто численні ремінісценції з доробку Г. Квітки-Основ’яненка як цілісний претекст
повістей Т. Шевченка. Сформульовано висновки про характер та основний вектор засвоєння /
заперечення Шевченком художнього досвіду свого попередника в прозі.
In the article, numerous reminiscences from H. Kvitka-Osnovyanenko’s works are examined as
an integral ante-text for the stories by T. Shevchenko. On these grounds, the author concludes as
to the nature and the main vector of Shevchenko’s adoption / rejection of his predecessor’s literary
experience.
В статье рассмотрены многочисленные реминисценции
из творчества Г. Квитки-Основьяненко как целостного претекста повестей Т. Шевченко. Сделаны выводы о характере
и основном векторе усвоения / отрицания Шевченко художественного опыта своего предшественника в прозе.