Маскарадна літературна критика як український варіант антиколоніальної критики (на прикладі діяльності Ю. Шевельова)

Abstract

У статті аналізується один із варіантів антиколоніальної критики – маскарадна критика, яка базується на використанні автором різних масок, що зовнішньо реалізуються через мову – псевдоніми, а внутрішньо дозволяють наратору створити ефекти утаювання справжнього (імені, поглядів) та гру з читачем, який має дешифрувати запропоноване утаювання. Окрім того, маска дає критикові змогу вдатися до самоаналізу, створити образ, що не збігається або частково збігається з реальним “я”. Найчастіше це бажаний образ, який стає шляхом подолання нав’язаних імперською дійсністю стереотипів, тобто подолання в собі так званої “колоніальної людини”.

The article analyzes one of the possible variants of anti-colonial criticism, that is, a so-called “masquerade criticism” which typically resorts to the use of different masks, the latter being explicated by means of language (usually with the help of pseudonyms). This allows the author to conceal the real matter of things (his name, worldview etc.) and therefore to play with his reader, thus involving the latter into the game of uncovering the concealed. Moreover, the mask stimulates the self-analysis of the critic and contributes to the emergence of character whose coincidence with the real self is at best partial. Commonly, it appears to be an imprint of desire considered as a way to overcome the stereotypes cultivated by the imperial powers, ultimately as a way to surmount the so-called “colonial subject”.

В статье анализируется один из вариантов антиколониальной критики – маскарадная критика, которая базируется на использовании автором разных масок, что внешне реализируется через речь – псевдонимы, а внутренне позволяет наратору создать эффект утаивания настоящего (имени, взглядов) и игру с читателем, который должен дешифровать предлагаемое скрытое. Кроме того, маска позволяет критику создавать образ, что не совпадает или частично совпадает с реальным “я”. Чаще всего желаемый образ стает путем преодолевания навязанных имперских стереотипов, преодолевания в себе “колониального человека”.