У статті розглядається суїцидальний аспект романтичного дискурсу новелістики М. Хвильового.
З’ясовано імпліцитну важливість самогубства для творів письменника, а також проаналізовано мотиви
матеревбивства та романтичного бунту як суїцидогенних факторів поетики автора. Пояснюється
значущість літературного типу “зайвої людини” у прозі М. Хвильового в контексті кастраційного комплексу
його романтичного психотипу.
The paper explores the suicidal aspect of romantic discourse in M. Khvyliovy’s short stories. The author ascertains
the implicit importance of suicide within the writer’s oeuvre, and interprets the motifs of matricide and romantic rebellion
as suicidal factors of M. Khvyliovy’s poetics. The paper also proves the significance of the “superfluous man” in the
writer’s prose by placing it in the context of castration complex peculiar to his romantic psychotype.
В статье рассматривается суицидальний аспект
романтического дискурса новеллистики Н. Хвылевого.
Раскрыто имплицитную важность самоубийства для
произведений писателя, а также пранализировано
мотивы матереубийства и романтического бунта как
суицидогенных факторов поэтики автора. Объясняется
значимость литературного типа “лишнего человека” в прозе
Н. Хвылевого в контексте кастрационного комплекса его
романтического психотипа.