У статті вперше здійснено порівняльний аналіз канонічного “Ходіння ігумена Данила” з паломницькими
текстами ХVI – ХVII ст. – “Апологією” М. Смотрицького, “Перегринацією” М. К. Радзивіла, анонімним
“Словом про якогось там старця”, що мають стосунок до культури України. На підставі вивчення
новаторства згаданих творів сформульовано висновок про західноєвропейский компонент у
літературному процесі східних слов’ян. Художні особливості паломницького тексту перехідного періоду
дають змогу стверджувати: ходіння як жанр сприяло розвитку оповідної форми письма Нового часу;
концептуальність паломницького тексту ХVII ст. свідчить про еволюцію жанру ходінь у білоруській та
українській літературах.
For the first time, the article proposes a comparative analysis of “The Journey of Hegumen Daniil”, a canonic
example of the pilgrimage genre, and the pilgrimage texts of 16th and 17th centuries, i.e. Meletius Smotrytsky’s
“Apologia”, M.K. Radziwill’s “Peregrinatio”, and “The Word of a Certain Old Man” written by an anonymous author.
Upon examination of innovative features characteristic of the above-mentioned texts, we retrace the Western
European components in the literary process of Eastern Slavic cultural area. A detailed review of the texts written
during the transitional period leads to the conclusion that the pilgrimage genre contributed substantially to the
development of narrative patterns in the literature of the New Age. The conceptual model of the 18th century’s
texts is indicative of the evolution of pilgrimage genre in Belarusian and Ukrainian literatures.
В статье впервые осуществляется сопоставительный
анализ канонического “Хождения игумена Даниила” с
паломническими текстами ХVI – ХVII ст. – “Апологией”
М. Смотрицкого, “Перегринацией” Н. К. Радзивилла,
анонимным “Словом о некоем старце”, имеющими
отношение к культуре Украины. На основании изучения
новаторства произведений делаются выводы о
западноевропейском компоненте в литературном
процессе восточных славян. Художественные особенности
паломнического текста переходного периода позволяют
утверждать следующее: хождение как жанр способствовало
развитию повествовательной формы письма Нового
времени; концептуальность паломнического текста ХVII ст.
раскрывает эволюцию жанра хождения в белорусской и
украинской литературах.