У статті зроблено спробу ритуально-міфологічного аналізу повісті Миколи Гоголя “Шинель”. Апелюючи
до тієї дослідницької традиції, яка особливої ваги надає релігійним підвалинам світогляду письменника,
авторка доходить висновку, що протагоніст повісті – носій низки показових символічних рис психо- й
міфотипу переписувача священних текстів. Паралельно розглядаються архетипальні мотиви раю,
персони та ін., що формують й утримують своєрідний міфологічний підтекст “Шинелі”. Здійснений
аналіз дає змогу з дещо іншої перспективи подивитися на стереотипи, закріплені у сприйнятті цього
твору.
The paper was written as an attempt at myth-ritual reading of Nikolai Gogol’s narrative “The
Overcoat”. Abutting upon the tradition of interpretation which attaches great importance to the religious
foundation of the Russian writer’s world-view, the author argues that the protagonist of Gogol’s
narrative should be considered a representative of the psychological and/or mythological type of the
Holy Scriptures’ copyist. The paper analyses the archetypal motifs of paradise and person which imply
the subtext meanings of “The Overcoat”, thus offering a new perspective on the old interpretational
stereotypes.
В статье сделана попытка ритуально-мифологического
анализа повести Николая Гоголя “Шинель”. Апелируя к той
исследовательской традиции, которая особое значение
придает религиозным основам мировоззрения писателя,
автор статьи приходит к выводу, что протагонист повести –
носитель ряда показательных символических черт психо- и
мифотипа переписчика священных текстов. Параллельно
рассматриваются архетипальные мотивы рая, персоны
и др., формирующие и удерживающие своеобразный
мифологический подтекст “Шинели”. По мнению автора статьи,
осуществленный анализ даст возможность с несколько другой
перспективы посмотреть на стереотипы, которые закрепились
в восприятии этого произведения.