Розглянуто теоретичні та прикладні аспекти й особливості застосування на регіональному рівні фінансових інструментів підтримки і забезпечення інноваційних процесів. Вибір теми обумовлений необхідністю пошуку джерел фінансових ресурсів для трансферу технологій і комерціалізації інновацій, що набуває в сучасних умовах особливої гостроти, зокрема на мезорівні. Саме на цьому рівні формується та діє реальний«трикутник знань» як рушійна сила інноваційного розвитку, а також забезпечується взаємодія його опорних точок (освіти, науки та бізнесу).Аналіз і використання результатів оцінок фактичного стану речей у сфері інновацій та функціонування «трикутника знань», виконаних провідними науковцями країни на загальнодержавному рівні, дозволили визначити комплекс проблем, що суттєво обмежують масштаби й інтенсивність розгортання «трикутника знань», не забезпечують глибинних якісних змін як у його опорних точках, так і в каналах комунікацій між ними.Здійснено огляд застосування в Закарпатській області програмно-цільового методу; надано оцінку діяльності Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) з точки зору можливостей впливу на інноваційні процеси. Виявлено, що інноваційна складова розвитку регіональної економіки найбільшою мірою представлена у Програмі розвитку малого і середнього підприємництва в області на 2017-2018 роки, якою передбачено підтримку інноваційно орієнтованих суб’єктів малого і середнього підприємництва з виокремленням переліку фінансових інструментів і джерел фінансування запланованих заходів інноваційного спрямування. Встановлено, що програми та заходи, які фінансуються за рахунок ресурсів ДФРР, не містять інноваційної складової.Обґрунтовано, що попри всі переваги програмно-цільового методу, його інноваційне спрямування на регіональному рівні є недостатнім. Єдина комплексна програма (стратегія) інноваційного розвитку з чітким визначенням джерел фінансової підтримки в Закарпатській області на даний час відсутня. Особливу увагу приділено необхідності розширення фінансового інструментарію підтримки «трикутника знань» за рахунок використання новітніх підходів: краудфандингу, інноваційних платформ, аграрних розписок, ендавментів.
Рассмотрены теоретические и прикладные аспекты и особенности применения на региональном уровне финансовых инструментов поддержки и обеспечения инновационных процессов. Выбор темы обусловлен необходимостью поиска источников финансовых ресурсов для трансфера технологий и коммерциализации инноваций, что приобретает в современных условиях особую остроту, в частности на мезоуровне. Именно на этом уровне формируется и действует реальный «треугольник знаний» как движущая сила инновационного развития, а также обеспечивается взаимодействие его опорных точек (образования, науки и бизнеса).Анализ и использование результатов оценок фактического положения вещей в сфере инноваций и функционирования «треугольника знаний», выполненных ведущими учеными страны на общегосударственном уровне, позволили выделить комплекс проблем, которые существенно ограничивают масштабы и интенсивность развития «треугольника знаний», из-за которых становится трудно обеспечить глубинные качественные изменения как в его опорных точках, так и в каналах коммуникаций между ними.Выполнен обзор применения в Закарпатской области программно-целевого метода, а также дана оценка деятельности Государственного фонда регионального развития (ГФРР) с точки зрения возможностей влияния на инновационные процессы. Выявлено, что инновационная составляющая развития региональной экономики в наибольшей степени представлена в Программе развития малого и среднего предпринимательства в области на 2017-2018 годы, которой предусмотрена поддержка инновационно ориентированных субъектов малого и среднего предпринимательства с выделением перечня финансовых инструментов и источников финансирования запланированных мероприятий инновационного направления. Установлено, что программы и мероприятия, финансируемые за счет ресурсов ГФРР, не содержат инновационной составляющей.Обосновано, что, несмотря на все преимущества программно-целевого метода, его инновационная направленность на региональном уровне недостаточна. Единая комплексная программа (или стратегия) инновационного развития с четким определением источников финансовой поддержки в Закарпатской области в настоящее время отсутствует. Особое внимание уделено необходимости расширения финансового инструментария поддержки «треугольника знаний» за счет использования современных подходов:краудфандинга, инновационных платформ, аграрных расписок, эндавментов.
The paper covers theoretical and practical aspects and features of implementation of financial instruments of innovative processes support. Topic selection was dictated by the need to find financial resources for technology transfer and innovation commercialization, which become especially urgent nowadays on mezolevel in particular. Right at this level a real “knowledge triangle” works as a driving force of an innovation development and its pivots interact (education, science and business (innovation)).Analysis of actual results of current conditions in the sphere of innovations and functioning of “knowledge triangle”, conducted by leading scholars on a state level, allowed to outline the problems that greatly limit the scale and intensity of “knowledge triangle”, due to which it is hard to provide any major qualitative changes in its pivots and communication links between them.Authors explore the implementation of program-targeted method in Zakarpattya, as well as provide the assessment of State fund of regional development (SFRD) activity from the standpoint of its potential impacts on innovative processes. It was concluded, that the innovative aspect of regional economy development is presented in the Program for small and middle businesses development on 2017-2018, which is aimed on innovation-oriented small and medium businesses support with emphasis on financial instruments and financial resources for the planned measures in innovative direction. Program and measures, funded by SFRD, include no innovative aspect.Despite all the advantages of the program-targeted method, its innovative aspect is very limited on a regional level. Currently there is no integrated program or strategy of innovative development with clearly defined sources of financing in Zakarpattya.Special attention is paid to the necessity to expand the set of financial instruments of “knowledge triangle” support by means of up-to-date approaches: crowdfunding, innovation platforms, agrarian receipts and endowment.
