Дана оценка современного состояния методологических разработок по измерению устойчивого развития (УР) с точки зрения их применимости к решению практических задач. Особое внимание уделяется системным характеристикам объекта управления. Рассмотрены новые и обновленные парадигмы УР общества (институционная составляющая, цели развития «тысячелетия»). Проведена критическая оценка возможностей методологий измерения УР на основе индикаторов и теории природного капитала. Исследованы различные аспекты управления УР и предложен подход к решению задачи управления УР на базе цикла «использования – восстановления» ресурсов природы и коэффициента устойчивого развития.
The current condition of methodological developments for measurement of sustainable development (SD) from the viewpoint of their usability for the solution of practical problems is sized up with an essential emphasis on the system characteristics of management objects. New and renewed paradigms of society SD (institutional component, the goals of «millennium» evolution) are discussed. The opportunities for SD measurements on the basis of the indicators and the theory of the natural capital are critically estimated. Various aspects of SD management are studied, and an approach to the solution for the problem of SD management on the basis of the cycle «use-restoration» of nature resources and the SD coefficient is proposed.
Дана оцінка сучасного стану методологічних розробок з виміру стійкого розвитку (СР) з точки зору їхньої придатності до рішення практичних завдань. Особлива увага приділяється системним характеристикам об’єкта керування. Розглянуто нові й оновлені парадигми СР суспільства (інституційна складова, мета розвитку «тисячоріччя»). Проведено критичну оцінку можливостей методологій виміру СР на основі індикаторів і теорії природного капіталу. Досліджено різні аспекти керування СР і запропоновано підхід до вирішення завдання керування СР на базі циклу «використання – відновлення» ресурсів природи та коефіцієнта стійкого розвитку.
