Изучена динамика планиметрических и микробиологических показателей холодовых ран при лечении
криоконсервированной сывороткой кордовой крови (КСКК) и экстрактом плаценты (ЭП). Холодовые раны моделировали у
крыс линии Сфинкс криоинструментом с диаметром аппликатора 8,0 мм, при температуре –195°C и экспозиции 60 с.
Инъекции выполняли на 3-и сутки после криодеструкции через день внутримышечно по 0,1 мл/кг массы тела (всего 5
инъекций). На 7-е сутки после введения КСКК или ЭП площадь ран уменьшалась в 2,8 или 1,9 раза. Площадь ран у крыс, не
получавших лечение, уменьшалась лишь на 9-е сутки. На 21-е сутки эксперимента площадь ран у животных после лечения
ЭП была в 3,3 раза меньше, чем у нелеченных, а применение КСКК приводило к полной эпителизации ран. Введение КСКК
и ЭП способствовало очищению ран от микроорганизмов. Количество микробов в ранах у крыс, получавших КСКК или ЭП,
уменьшалось, начиная с 7-х суток наблюдения в 3,4 или 1,9 раза. На 21-е сутки эксперимента количество микроорганизмов
в ранах животных на фоне терапии ЭП было в 8,4 раза меньше, чем в контроле, в то же время лечение КСКК приводило к
ирадикации ран от патогенной микрофлоры. Таким образом, показано выраженное стимулирующее влияние КСКК и ЭП на
процессы репарации ран. Представленные результаты открывают перспективу включения КСКК в протоколы лечения ран.
Вивчено динаміку планіметричних і мікробіологічних показників холодових ран при лікуванні кріоконсервованою
сироваткою кордової крові (КСКК) й екстрактом плаценти (ЕП). Холодові рани моделювали у щурів лінії Сфінкс кріоінструментом
із діаметром аплікатора 8,0 мм за температури –195°C та експозиції 60 с. Ін’єкції починали на 3-ю добу після кріодеструкції
внутрішньом’язово через день по 0,1 мл/кг маси тіла (усього 5 ін’єкцій). На 7-у добу після введення КСКК або ЕП площа
ран зменшувалася в 2,8 або 1,9 раза відповідно. Площа ран у щурів, які не отримували лікування, зменшувалася лише на 9-у
добу. На 21-у добу експерименту площа ран у тварин після лікування ЕП була в 3,3 раза менша, ніж у нелікованих тварин,
а застосування КСКК приводило до повної епітелізації ран. Введення КСКК або ЕП сприяло очищенню ран від мікроорганізмів.
Кількість мікробів у ранах щурів, які отримували КСКК або ЕП, зменшувалася починаючи з 7-ї доби спостереження (в 3,4 або
1,9 раза). На 21-у добу експерименту кількість мікроорганізмів у ранах тварин на тлі лікування ЕП була в 8,4 раза менша, ніж
у контролі, в той самий час лікування КСКК приводило до ерадикації ран від патогенної мікрофлори. Таким чином, показано
виражений стимулюючий вплив КСКК і ЕП на процеси репарації ран. Представлені результати відкривають перспективу
включення КСКК у протоколи лікування ран.
The dynamics of planimetric and microbiological indices of cold wounds during therapy with cryopreserved cord blood
serum (CCBS) and placenta extract (PE) has been studied. Cold wounds were modelled in Sphinx using the cryodevice with 8.0 mm
applicator, temperature of –195°C and 60 sec exposure. Injections were started on day 3 following cryodestruction intramuscularly
each other day by 0.1 ml/kg of body mass (5 injections in general). On day 7 after CCBC or PE introduction the wound area decreased
2.8 or 1.9 times, correspondingly. Wound area in non-trated animals decreased only to day 9. On day 21 the wound area in animals
with PE treatment was 3.3 times smaller, than in non-treated ones, and CCBC application resulted in full epithelization of wounds.
Application of CCBC and PE contributed to elimination of microbes in wounds. Number of germs in wounds of rats which were treated
with CCBC or PE decreased starting from 7th day of observation (3.4 or 1.9 fold, correspondingly). On day 21 the number of germs in
wounds of rats treated with PE was 8.4 times less than in control, and in case of CCBC no patogenic microflora was present. Thus,
an expressed stimulation effect of CCBC and PE on wound healing was shown. The presented results offer the prospect to include
the CCMA into the wound treatment protocols.
