В работе проанализирован результат лечения 142 пациентов с облитерирующих заболеваний артерий верхних конечностей, из них болезнь/синдром Рейно был
у 67 пациентов (47,2 %), облитерирующий тромбангиит – 11 (7,7 %), позиционный
синдром – 2 (1,4 %) и посттромботические или постэмболические хронические окклюзии – 62 (43,7 %). Средний возраст пациентов был 42,8 ± 7,3 лет, мужчин было
98 (69 %), женщин – 44 (31 %). Большинство пациентов было трудоспособного возраста, длительность заболевания была в среднем 1,5 ± 0,7 года. Всем больным была
выполнена торакоскопическая симпатэктомия на уровне Th2-3. Ближайшие и отдаленные результаты оперативного вмешательства оценивали, по базальному кровотоку определяемого лазерной доплрофлоуметрией, транскутанной оксигемометрии
и доплеро-, реовазографии для оценки состояния сосудистого русла. Из прооперированных пациентов 37 пациентов (26,1 %) имели хороший результат, удовлетворительный 73 (51,4 %) и неудовлетворительный – 32 (22,5 %). В результате анализа
полученных данных, мы видим, что торакоскопическая симпатэкомия является эффективным методом лечения хронических облитерирующих заболеваний артерий
верхних конечностей у самой тяжелой категории больных, которым не возможно технически выполнить реваскуляризующую операцию, как правило по причины закрытия периферического сосудистого сегмента. Сохранение конечности, а также улучшение качество жизни у пациентов после ТСЭ, подчеркивают актуальность данного
оперативного вмешательства.
У роботі проаналізований результат
лікування 142 пацієнтів з облітеруючими
захворюваннями артерій верхніх кінцівок,
з них хвороба/синдром Рейно був в 67
пацієнтів (47,2 %), облітеруючий тромбангііт – 11 (7,7 %), позиційний синдром
– 2 (1,4 %) і посттромботині або постемболічні хронічні оклюзії – 62 (43,7 %). Середній вік пацієнтів був 42,8 ± 7,3 років,
чоловіків було 98 (69 %), жінок – 44 (31 %).
Більшість пацієнтів була працездатного
віку, тривалість захворювання була в середньому 1,5 ± 0,7 року. Усім хворим була
виконана торакоскопічна сімпатектомія на
рівні Th2-3. Найближчі й віддалені результати оперативного втручання оцінювали,
по базальному кровотоку обумовленого
лазерної доплрофлоуметрією, транскутанною оксігемометрією й доплеро-, реовазографією для оцінки стану судинного русла. Із прооперованих пацієнтів 37 пацієнтів
(26,1 %) мали гарний результат, задовільний 73 (51,4 %) і незадовільний – 32 (22,5%). У результаті аналізу отриманих даних,
ми бачимо, що торакоскопічні сімпатекомія є ефективним методом лікування хронічних облітеруючих захворювань артерій
верхніх кінцівок у найважчої категорії хворих, яким не можливо технічно виконати
реваскулярізующу операцію, як правило
по причини закриття периферичного судинного сегмента. Збереження кінцівки, а
також поліпшення якість життя в пацієнтів
після торакоскопічної сімпатектомії,
підкреслюють актуальність даного оперативного втручання.
Study purpose is to investigate the effectiveness of thoracal sympathectomy implementation in “unshuntable” patients with
obliterating diseases of upper extremity vessels.
Materials and Methods. In the study
basement was put a combined analysis of
Central Hospital of Home Affairs of Ukraine
and SI “Institute of Urgent and Recovery
Surgery n.a. V.K. Gusak of NAMS of Ukraine”
of 142 thoracoscopic sympathectomies on
the occasion of obliterating diseases of arteries in upper extremities; they included:
Raynaud’s disease/syndrome in 67 of patients (47,2 %); thromboangiitis obliterans in
11 (7,7 %); positional syndrome in 2 (1,4 %),
and post-thrombotic or post-embolic chronic occlusions in 62 (43,7 %). The median age
of the patients was 42,8 ± 7,3 years; there
were 98 (69 %) men, and 44 (31 %) women.
The majority of patients was of working age;
the average disease duration was 1,5 ± 0,7
years. Sixty seven (47,2 %) patients had acral necrosis of fingers of affected extremity;
pain syndrome of extremity was noticed in
132 of patients that numbered 93 %. Among
the patients with Raynaud’s syndrome, the cause of CREST syndrome was in 4 (6 %) of
them; scleroderma as it is in 14 (20,9 %);
Raynaud’s disease had 27 (40,3 %); pneumatic hammer disease was noticed in 8 (11,9
%) of them; SCV had 12 (17,9 %) of patients;
chronic intoxication of different etiology was
in 2 (3 %) of them.
Results and Discussion. As the result
of the executed operative intervention the
absolute pain syndrome liquidation was
achieved in 136 of patients (95,8 %); the
weakening was observed in 4 (2,8 %) and
without the changes remained 2 (5,4 %)
patients. Though 2 patients suffered from
critical ischemia that lead to the amputation
of upper extremity at the level of low third
shoulder following the developed gangrene.
As a result a thoracoscopic sympathectomy
significantly increased the indices of micro-irculation, oxygen tension in tissues.
The number of right-sided thoracoscopic sympathectomies (TS) was 94 (66,2
%); left-sided was 23 (16,2 %) and bilateral
was 25 (17,6 %). The average surgery time
lasted 32,5 ± 12,4 min. A good result
achieved 37 (26,1 %) of the operated patients; satisfactory had 73 (51,4 %) and unsatisfactory numbered 32 (22,5 %).
Conclusions. After analyzing of the
achieved data we see that thoracoscopic
sympathectomy is an effective treatment
method of chronic obliterating diseases of
upper extremity arteries in the severe patient
category; for which ones it is impossible to
carry out a revascularizing surgery as a rule
because of peripheral vessel segment closing. The extremity preserving as well as improvement of life quality in patients after the
TS underlines an actuality of this operative
intervention.
