Актуальною проблемою сучасної медицини є полиморбидність захворювань які погіршують якість життя пацієнтів обмежують або погіршують лікувально-діагностичний пошук. Психотерапевтично це питання можна розглядати, як соматичний чинник, що додатково обтяжує роботу Вищої Нервової Діяльності, який знаходить віддзеркалення в психофізіологічному статусі пацієнта, від якого залежить динаміка працездатності і стійкості когнітивних процесів. У групі, що проходить курс психотерапії разом з медикаментозним лікуванням, у 97,3% обстежуваних спостерігалися значне поліпшення психофізіологічних показників і емоційного стану. Психотерапевтичний процес є невід’ємним чинником впливу на психофізіологічний статус пацієнта.
Actual problem of modern medicine is polymorbidity diseases which worsen qualities of a life of patients limit or complicate medical4diagnostic search. In the psychotherapeutical opinion the given question can be considered, how the somatic factor in addition burdening work of the Maximum Nervous Activity which finds reflection in the psychophysyologic status of the patient on which dynamics of working capacity and stability cognitive processes depends. In the group which is passing alongside with medicamentous treatment, a rate of psychotherapy at 97,3 % surveyed significant improvement psychophysyologic parameters and an emotional condition was observed. Psychotherapeutic process is the integral factor of influence on psychophysyologic the status of the patient.