У статті зроблено аналіз функціонування ненормативної лексики в українській і британській художній
літературі в різні історико-культурні епохи, крізь призму рецептивної естетики розглянуто приклади застосування стилістично-зниженої лексики в багатьох канонічних авторів від античності до наших днів
на тлі офіційних заборон та соціокультурних табуювань.
The paper analyses the functioning of curse words in Ukrainian and British literature in different historical and
cultural epochs. The methodological apparatus of receptive aesthetics is applied here to scrutinize the usage
of substandard vocabulary as a means of remonstrance against official prohibitions and socio-cultural taboos
in a whole range of literary texts written by canonic authors from antiquity until the present time.
В статье сделан анализ функционирвания ненормативной
лексики в украинской и британской художественной литературе в
разные историко-культурные эпохи. Сквозь призму рецептивной
эстетики рассматриваются примеры использования стилистически сниженной лексики в многих канонических авторов от
античности до наших дней на фоне официальных запретов и
социокультурного табуирования.