Іван Франко versus Bільям Шекспір, або “І зоря до зорі промовля”

Abstract

У статті розглядаються шекспірознавчі праці І. Франка як яскраві зразки тогочасного рівня теоретико- літературної думки. Особливість позиції Франка-критика – увага до психологічної майстерності митця в зображенні дійових осіб. Аналізуючи композицію драми, І. Франко виходить з ідеї цілісності твору.

The paper explores I. Franko’s works in the field of Shakespeare studies, treating them as striking examples of the then theory of literature. As a literary critic, Franko draws special attention to psychological mastery of the English author and analyses the composition of his dramas as a manifestation of the text’s integrity.

В статье рассматриваются шекспироведческие работы И. Франко как яркие образцы тогдашнего уровня теоретико-литературной мысли. Особенность позиции Франко-критика – внимание к психологическому мастерству художника в изображении действующих лиц. Анализируя композицию драмы, И. Франко исходит из идеи целостности произведения.