Стаття присвячена філософським основам теорії іманентної інтерпретації літературного твору відомого
швейцарського літературознавця Еміля Штайґера. У центрі нашої уваги – категорія часу, що її Е. Штайґер
запозичив з філософії Мартіна Гайдеґґера й переніс у сферу поетики.
The paper explores the philosophical grounds underlying the concept of immanent interpretation of literary
work proposed by a well-known Swiss literary scholar Emil Staiger. We chose to focus upon the category of
time which E.Staiger had borrowed from the philosophy of Martin Heidegger in order to transpose it into the
realm of fundamental poetics.
Статья посвящена философским основам теории имманентной
интерпретации литературного произведения известного швейцарского литературоведа Эмиля Штайгера. В центре нашего внимания
находится категория времени, позаимствованная Е. Штайгером
у философии Мартина Хайдеггера и перенесенная им в сферу
фундаментальной поэтики.