У статті аналізується творчість Василя Хмелюка – одного з
маловідомих поетів “празької школи”. Автор розглядає її на тлі
тогочасного галицького та українського еміграційного літпроцесу.
Робить він екскурс і в підрадянську поезію. Особливу увагу Т.Салига
приділяє формальним модерним пошукам В.Хмелюка, зокрема
культивуванню в його художній практиці поетики футуризму,
сюрреалізму та експресіонізму.
This article deals with the oeuvre of Vasyl Khmeliuk, one of the little-
known representatives of the Prague school of poets. The author puts Khmeliuk’s works against the background
of the Galician and Ukrainian йmigrй literature, also making an excursus into the Soviet poetry. Special
attention is paid to the poet’s reconnaissance of the formal boundaries of the verse, which showed itself in
his ability to fuse the elements of futurism, surrealism and expressionism into his own poetic system.
В статье анализируется творчество Василия Хмелюка
– одного из малоизвестных поэтов “пражской школы”.
Автор рассматривает ее на фоне галицкого и
украинского эмиграционного литпроцесса того времени.
Совершает он также экскурс в подсоветскую поэзию.
Особое внимание Т.Салига обращает на формальные
модерные поиски В.Хмелюка, в том числе на
культивирование в его художественной практике
поэтики футуризма, сюрреализма и экспрессионизма.
