У статті аналізується ленініана як проект соцреалізму, який визначив кодифікування позитивного героя, типологію
функціональних ролей митця, ідеологічні й естетичні програми літератури. Зокрема, авторка зосереджує увагу на теоретичних аспектах формування образу Леніна як взірця позитивного героя, розглядає категорії історизму, типового і трагічного як форманти канону вербального зображення Леніна. Досліджуються такі функціональні ролі соцреалістичного письменника, як “медіум”, “боєць”, “дослідник”, з’ясовується роль ленініани у формуванні феномену “радянської літератури”.
This article contains an analysis of artistic works about Lenin as the main project of socialist realism which presupposed the
codification of “positive heroes” and determined the typology of the artist’s functional roles as well as ideological and aesthetical literary
models. Particular attention is paid to the theoretical aspects of Lenin’s image formation as an embodiment of a positive hero, the
categories of historicism, “typicality” and “tragic nature” as the basic factors which formed the canon of Lenin’s verbal representation.
The article examines the writers’ position as a “medium”, “fighter”, and “researcher” and determines the crucial role of artistic works
about Lenin in forming of the “Soviet literature” phenomenon.
В статье анализируется лениниана как проект соцреализма,
который определил кодификацию позитивного героя,
типологию функциональных ролей художника,
идеологические и эстетические программы литературы. В
частности внимание сосредотачивается на теоретических
аспектах формирования образа Ленина как образца
положительного героя, рассматриваются категории
историзма, типического и трагического как форманты канона
вербального изображения Ленина. Исследуются такие
функциональные роли писателя, как “медиум”, “боец”,
“исследователь”, и определена основополагающая роль ленинианы в формировании феномена “советской литературы”.
