У сатиричній фантасмагорії М.Костомарова представлено нещадну критику
нігілістичних, авторитарних та антигуманістичних тенденцій російського
революційного руху 1870-х рр. В алегоричних образах суспільних «тварин» показано
неминучість виродження як тогочасних революційних практик, так
і урядового управління, що іґнорують морально-етичні та гуманістичні засади
людського буття. Притча М.Костомарова репрезентує моралістичне й
гуманістичне переосмислення неґативної рецепції терористичних та авторитарних
практик революціонерів в антинігілістичних романах 1860–1870-х рр.
На відміну від антинігілістичних творів автор формулює, висуває й намагається
відповісти на питання про ймовірний сценарій ближчого суспільного
майбуття після досягнення революційної мрії. Сюжет фантасмагорії постає
як своєрідна предтеча фабули знаної повісті-антиутопії «Скотоферма»
(«Колгосп тварин») англійського письменника Дж.Орвелла – відомого критика
радянського тоталітаризму.
In the satiric phantasmagoria by M.Kostomarov presented the ruthless criticism of
nihilistic, authoritarian and anti-humanistic tendencies of Russian revolutionary
movement of 1870. In the allegorical images of social “animals” author showed the
inevitability
extinction of those times revolutionary practices and also the governmental
control that run counter to moral-ethical and humanistic principles of human life.
M.Kostomarov’s parable represents the moral and humanistic rethinking of the negative
reception of the terroristic and authoritarian practices in the anti-nihilistic novels
in 1860–1870s. Author as opposed to anti-nihilistic works formulates, advances
and tries to answer the question of the most likely outcome of nearest social future after
the revolution dream comes true. The story of phantasmagoria appears as a peculiar
forerunner of the plot of the well-known dystopian novella “Animal Farm” by English
writer George Orwell – the famous critic of the Soviet totalitarianism.