Стаття присвячена вивченню проблеми становища дітей, які
залишилися без батьківського піклування у перше післяокупаційне
десятиріччя. Військові дії, окупація, різке зниження рівня соціального становища населення потужно вплинули на зростання кількісного складу таких контингентів. Встановлено, що роботою з такими категоріями дітей на державному рівні опікувалися кілька
міністерств, крім того, у сільській місцевості ця справа була покладена на колгоспи. Окреслено типові проблеми, з якими стикалися діти, що опинилися без опіки батьків, проаналізовано заходи
владних структур щодо їх соціального облаштування.
Статья посвящена изучению проблемы состояния детей, оставшихся без родительской опеки в первое послеоккупационное десятилетие. Военные действия, оккупация, резкое понижение уровня
социального состояния населения сильно повлияли на увеличение
количества таких контингентов. Определено, что работой с этими категориями детей на государственном уровне занимались несколько министерств, кроме этого в сельской местности она была
возложена на колхозы. Выяснены типичные проблемы, с которыми
сталкивались дети без родительской опеки, проанализированы действия структур власти по их социальному обеспечению.
The article is devoted to the problem of children left without parental
care in the first decade after the Nazi occupation. The war, occupation,
the sharp decline in social status of the population significantly influenced
the growth of quantitative composition of these children contingents. It
is established that at the state level several ministries worked with such
groups of children, and in addition, in a rural location, this case was entrusted
to the collective farms. The typical problems faced by children who
were without parental care are marked, and the measures of power structures
and their social construction are analyzed.