Изучение АТФ и хлорофилла α как индексов метаболически активной биомассы и автотрофной составляющей микропланктона показало неоднородный характер распределения исследуемых параметров. Различия достигали величины порядка. Высокая вариабельность распределения биохимических параметров проявилась в четкой зависимости от гидрологических и топографических особенностей исследуемых зон. Высокие концентрации, соответствующие эвтрофным критериям, отмечены на севере и западе полигона, где ощутимо влияние вод пролива Дрейка и моря Беллинсгаузена. Низкие показатели, близкие по значению к олиготрофным, зафиксированы в южной части полигона, подверженной влиянию вод моря Уэдделла. В соответствии с автотрофным индексом в средней части полигона обширная акватория содержала паритетные биомассы авто- и гетеротрофного микропланктона, в то время как периферийные участки, в особенности на северо-западе, содержали автотрофную доминанту. Размерно-структурный анализ показал доминирование биомассы крупных фракций в эвфотической зоне и тенденции к росту доли мелкой составляющей микропланктона с возрастанием глубины на периферийных участках полигона.
Вивчення АТФ і хлорофілу α як індексів метаболічно активної біомаси і автотрофної складової мікропланктону показало неоднорідний характер розподілу досліджуваних параметрів. Різниця сягала порядку за величиною. Висока варіабельність розподілу біохімічних параметрів проявилась у чіткій залежності від гідрологічних і топографічних особливостей досліджуваних зон. Високі концентрації, що відповідають евтрофним критеріям, помічені на півночі та заході полігону, де значний вплив вод протоки Дрейка і моря Белінсгаузена. Низькі показники, які наближаються за значенням до оліготрофних, зафіксовані в південній частині полігону, яка зазнає впливу вод моря Уедела. Згідно з автотрофним індексом в середині полігону значна частина акваторії містила паритетні біомаси авто- і гетеротрофного мікропланктону, тоді як периферійні ділянки, особливо на північний-захід, містили автотрофну домінанту. Розмірно-структурний аналіз показав домінування біомаси крупних фракцій в евфотичній зоні і тенденцію до зростання частки мілкої складової зі збільшенням глибини на периферійних ділянках полігону.
The study of ATP and chlorophyll α as indices of metabolic active biomass and autotrophic component of microplankton has shown dissimilar distribution character of explored parameters. Their differences reached the scope of one order. It was shown that high variability of the biochemical parameters depended clearly on hydrological and topographical features of researched areas. High concentrations corresponding to eutrophic criterions were noted in northern and western parts of polygon, where influences of the Drake Strait and Bellingshausen Sea were significant. Low values, which were similar to oligotrophic means, recorded in the southern part of polygon, which affected by water of the Weddell Sea. According to autotrophic index the parity biomasses of auto- and heterotrophic microplankton were marked in a medial part of a polygon, while the peripheral sites, in particular in north-west, were characterized by the autotrophic majorant. The size structure analysis showed prevalence of biomass of large fractions in the euphotic layer and tendency to the increase of share of small size microplankton with deepening on peripheral areas of polygon.
