Статтю присвячено проблемі взаємозв’язку та
контактів світу мертвих та світу живих в язичництві
східних слов’ян. Слов’яни вірили у продовження життя після
смерті та взаємозв’язок живих і мертвих. З цієї віри постав
культ предків та страх небезпечних мерців (русалки, упирі,
і т. д). Це породило систему обрядів, які вшановували та задобрювали померлих.
Статья посвящена проблеме взаимосвязи и контактов мира
мертвых и мира живых в язычестве восточных славян. Славяне
верили в продолжение жизни после смерти и взаимосвязь
живых и мертвых. Из этой веры появился культ предков и
страх опасных умерших (русалки, упыри, и т. п.). Это породило
систему обрядов, которые чествовали и задабривали умерших.
This article compares and contrasts the world of the alive and
the world of the dead in the paganism of the Eastern Slavs. Slavs
believed in life after death and a relationship between the living and
the dead. From this belief grew the cult of ancestors and fear of
thе supernatural (ghosts, mermaids, vampires, etc) appeared. And
such belief caused the appearance of rites and rituals to appease the spirits of the deceased.