Явища, які відбулися в соціально-економічному житті України наприкінці XVIII — на початку ХІХ ст. призвели до поступового занепаду традиційних форм торгівлі — чумакування, візництва та прасольства. Натомість швидко розвивалася ярмаркова та базарна торгівля. Формування
ринкових відносин сприяло певній регіональний спеціалізації у здійсненні
торговельних операцій.
Починаючи з середини ХІХ ст. у торговельних відносинах сталися суттєві зміни. Окремі територіальні ринки злилися в єдиний всеукраїнський,
який активно втягували й у загальноросійський. Значно розширилася мережа
стаціонарних торгових закладів, змінилися форми й методи купівлі-продажу
товарів. Зручне географічне розташування, а також удосконалення старих і
поява нових шляхів сполучення сприяли перетворенню багатьох міст на
центри торгівлі, причому як внутрішньої, так і зовнішньої. У структурі
експортно-імпортних відносин Російської імперії значно зросла роль чорноморсько-азовських портів (Одеса, Херсон, Миколаїв, Маріуполь, Бердянськ).
The phenomena, that have taken place in the socio-economic life of Ukraine in
the late XVIII — early XIX century, led to the gradual decline of traditional forms
of trade — chumakuvannya, viznytstva and prasolstva. In contrast, trade fairs
quickly developed. The formation of market relations contributed to some regional
specialization in implementing the trade.
Significant changes have been in trade relations from the mid-nineteenth
century. Some territorial markets merged into a single nationwide, which actively
pulled in all-Russian. The network of stationary retail were greatly increased,
forms and methods of buying and selling goods were changed. The convenient
geographical location and also improvement of the old and new communication
routes, contributed to the transformation of many cities into centers of domestic
and external trade. The role of the Black and Azov Seas ports (Odesa, Kherson,
Mykolaiv, Mariupol, Berdiansk) increased significantly in the structure of exportimport
of relations in Russian empire.