У статті висвітлюються окремі методологічні аспекти сталінської революції «згори» в Україні, ідеологічні та ментальні передумови «другого комуністичного штурму», що супроводжувався зростанням масштабів державного терору. Доведено, що в умовах соціально-економічної кризи під час голодомору 1932–1933 рр. Сталін навмисно спровокував кризу у стосунках із субцентром влади в УСРР, а 1937–1938 рр. знищив майже усе комуністичне керівництво республіки. Масові репресивні операції доби «великого терору» не призвели до створення монолітного українського суспільства, яке мало бути об’єднаним навколо комуністичної ідеології та Сталіна.
В статье освещаются отдельные методологические аспекты сталинской революции «сверху» в Украине, идеологические и ментальные предпосылки «второго коммунистического штурма», который сопровождался увеличением масштабов государственного террора. Доказано, что в условиях социально-экономического кризиса во время голодомора 1932–1933 гг. Сталин специально спровоцировал кризис в отношениях с субцентром власти в УССР, а в 1937–1938 гг. уничтожил практически все коммунистическое руководство республики. Массовые репрессивные операции времен «большого террора» не привели к созданию монолитного украинского общества, которое б объединялось вокруг коммунистической идеологии и Сталина.
In the article the separate methodological aspects of Stalin’s revolution «from above» are illuminated in Ukraine, ideological and mental pre-conditions of the «second communist assault» which was accompanied by the increase of scales of state terror. It is well-proven that in the conditions of socio-economic crisis during Holodomor on 1932–1933 years Stalin specially provoked a crisis in relationships with the subcenter of power in Ukraine and in 1937–1938 years destroyed practically all communist leadership of republic. The mass repressive operations of times of «large terror» did not result in creation of monolithic Ukrainian society, which united round communist ideology and Stalin.
