Після переходу гетьмана І. Мазепи на бік шведського короля розпочалися слідчі процеси проти мешканців Гетьманшини, підозрюваних у симпатіях до гетьмана. Функції
боротьби з «мазепинством» були покладені на «Похідну посольську канцелярію». З
існуванням її пов’язані численні акти репресій проти явних чи вигаданих прибічників
Мазепи, проявів антицарських настроїв. У статті аналізуються матеріали таких
справ, свідчення їхніх фігурантів, інші нормативні акти, які віддзеркалюють складну
суспільно-політичну атмосферу того періоду.
После перехода гетмана Мазепы на сторону шведского короля начались
следственные процессы против жителей Гетманшины, подозреваемых в симпатиях к
гетману. Функции борьбы с «мазепинством» были возложены на «Походную посольскую
канцелярию», с существованием которой связаны многочисленные акты репрессий
против явных или вымышленных сторонников Мазепы, проявлениями антицарских
настроений. В статье анализируются материалы таких дел, свидетельства их
фигурантов, другие нормативные акты, которые отражают сложную общественно-политическую атмосферу того периода.
After the Hetman Mazepa`s defection to the Swedish side, the investigative proceedings
against hetman`s followers began. To fight against «mazepynstvo» were introduced «Field
Ambassadorial Chancellery», which is related to the existence of numerous manifestations
of repression against real or imaginary Mazepa’s supporters, displays of anti-government
sentiments. The article analyzes the materials of such cases, the testimony of the defendants,
regulations that reflect the complex of socio-political atmosphere of that period.