В рамках подхода Гинзбурга–Ландау построена теория эффекта Литтла–Паркса для двухзонных
сверхпроводников. Получена общая формула, отражающая зависимость относительного сдвига температуры
сверхпроводящего перехода Δtc от величины внешнего магнитного потока Ф. В частном случае
формула описывает классический эффект Литтла–Паркса для однозонных сверхпроводников.
Вопреки имеющимся в литературе утверждениям, зависимость Δtc=Δtc(Ф) для двухзонных сверхпроводников
строго периодическая, как и в классическом эффекте. Основное отличие от классического
эффекта, допускающее экспериментальную проверку, заключается в непараболическом характере зависимости
Δtc=Δtc(Ф). В случае совпадения физических параметров обеих зон на графике
Δtc=Δtc(Ф) появляются дополнительные наблюдаемые особенности. Исследование экстремальных
свойств функционала свободной энергии позволило установить важное, не отмеченное ранее в литературе
ограничение на один из феноменологических параметров.
У рамках підходу Гінзбурга–Ландау побудовано теорію ефекту Літтла–Паркса щодо двозонних
надпровідників. Отримано загальну формулу, яка відображає залежність відносного зсуву температури
надпровідного переходу Δtc від величини зовнішнього магнітного потоку Ф. У окремому випадку
формула описує класичний ефект Літтла–Паркса для однозонних надпровідників. Всупереч наявним
у літературі твердженням, залежність Δtc=Δtc(Ф) щодо двозонних надпровідників строго періодична,
як і у класичному ефекті. Основна відмінність від класичного ефекту, що допускає експериментальну
перевірку, полягає в непараболічному характері залежності Δtc=Δtc(Ф). У випадку збігу фізичних параметр
ів обох зон на графіку Δtc=Δtc(Ф) з’являються додаткові особливості. Дослідження екстремальних
властивостей функціонала вільної енергії дозволило встановити важливе, не відзначене
раніше в літературі обмеження на один з феноменологічних параметрів.
The theory of the Little–Parks effect for twoband
superconductors is constructed within the
framework of the Ginzburg–Landau approach. A
general formula describing the dependence of relative
shift of the superconducting transition temperature,
Δtc, on external magnetic flux, Ф, is derived.
As a particular case, this formula contains the
classical Little–Parks effect for one-band superconductors.
Contrary to the statements available in literature,
the dependence Δtc=Δtc(Ф) is strictly
periodic, as in the classical effect. The main distinction
from the classical effect, which allows for
experimental observation, lies in the nonparabolic
character of the dependence Δtc=Δtc(Ф). In the
case where the physical parameters of both the
bands coincide, the graph Δtc=Δtc(Ф) exhibits additional
features. As a result of the investigation
into extremal properties of the free-energy functional
we have established an important restriction
on one of the phenomenological parameters unnoticed
in previous literature.
