Пролактинсинтезуючі пухлини гіпофізу посідають третє місце серед новоутворень нервової системи
і до 17% пухлин головного мозку. Пролактинома – це найбільш розповсюджена ендокринно активна пухлина
гіпофізу, на долю якої припадає до 30% усіх аденом. Маніфестуючою ознакою пролактином гіпофізу є
підвищення рівня пролактину. Був проведений ретроспективний аналіз ефективності консервативного
лікування мікропролактином гіпофізу у жінок раннього репродуктивного віку з урахуванням молекулярного
поліморфізму пролактину і корекцією недостатності лютеінової фази за принципом «трьох-L». Проведено
загальноклінічне, гінекологічне, гормональне, УЗ-дослідження, КТ головного мозку у 50 жінок із
мікропролактиномою гіпофізу у віці 18.-26 років. Запропонована тривала терапія мікродозами препарату
достинекс під контролем фракції пролактину.
Клінічний ефект отриманий у 40% випадків, у 4 пацієнток мікроаденома вилікувана повністю. Також
спостерігається позитивна динаміка у стані зорового аналізатора, поліпшення гормонального статусу
хворих, реабілітація репродуктивної функції, добра переносимість терапії пацієнтками.
Prolaktinised tumors of hypophysis occupy the third place among of tumors of the nervous system
and up to 17% of brain tumors. Prolactinoma is the most common of endocrine active tumor of hypophysis,
which accounted for 30% of all adenomas. The demonstrating sign of hypophysis prolactinomas is an increasing
level of prolactin. The retrospective analysis of effective ness of conservative treatment of
hypophysis microprolactinomas was conducted in women of early reproductive age taking into account
molecular polymorphism of prolactin and by the correction of insufficiency of luteal phase according to
the principle of «three- L». The research involved 50 patients aged 18 - 26 years who were divided into two
groups: the main group and the control group.
The aim of investigation was to determine the qualitative and quantitative composition of prolactin,
especially the level of «little»-fraction in patients with hypophysis microadenomas, to establish the relationship
of clinical manifestations and hormonal data survey, to justify a differentiated approach to the treatment of
organic disease of hypophysis.