Исследовано влияние исходного состояния ферритно-мартенситной стали ЭП-450 на возникновение и
развитие трещин при воздействии водородной плазмы тлеющего разряда. Сталь ЭП-450 исследована в
четырех исходных состояниях: после холодной прокатки и последующих (стабилизирующего или
рекристаллизационного) отжигов, после традиционной термообработки (ТТО) и после деформации
холодной прокаткой на 95%. Максимальная доза облучения образцов составила 2·10²⁵ Н₂⁺/м² . Показано, что
наибольшее изменение морфологии поверхности и развитие трещин происходят в деформированных на 95%
образцах, наименьшее – в образцах с ТТО. Проанализированы особенности развития трещин в стали
ЭП-450.
Досліджено вплив вихідного стану феритно-мартенситної сталі ЕП-450 на виникнення і розвиток тріщин
під впливом водневої плазми тліючого розряду. Сталь ЕП-450 досліджена в чотирьох вихідних станах: після
холодної прокатки і наступних (стабілізуючого або рекристалізаційного) відпалів, після традиційної
термообробки (ТТО) і після деформації холодною прокаткою на 95%. Максимальна доза опромінення
зразків становила 2·10²⁵ Н₂⁺/м². Показано, що найбільша зміна морфології поверхні і розвиток тріщин
відбуваються в деформованих на 95% зразках, найменша в зразках з ТТО. Проаналізовано особливості
розвитку тріщин у сталі ЕП-450.
The effect of EP-450 ferritic-martensitic steel initial state on the origin and development of cracks when exposed
to hydrogen glow discharge plasma studied. Steel EP-450 was studied in four initial states: after the cold rolling and
subsequent stabilizing or recrystallization annealing, in state after conventional heat treatment (CHT) and after
deformation by cold rolling of 95%. Maximum dose irradiation of samples was 2·10²⁵ Н₂⁺/м². It is shown that the
greatest change in the surface morphology and development of cracks occur in specimens deformed on 95%, the
smallest - in samples that have passed CHT. The cracks development features in EP-450 steel are analyzed.