Модель диффузного коэффициента вертикального ослабления света на длине волны 490 нм для Черного моря на основе спутниковых данных

Abstract

Диффузный коэффициент вертикального ослабления (490) Kd является одним из ключевых параметров для ряда приложений, связанных с моделированием качества воды, гидродинамических и биологических процессов в море. В настоящей работе показано, что в Черном море в период цветения диатомовых водорослей стандартный спутниковый продукт (490) Kd занижен по сравнению с его модельной оценкой. Используя данные цветового сканера SeaWiFS, получена региональная связь между модельным значением (490) Kd и отношением Rrs(490)/Rrs(510) стандартных спутниковых продуктов – восходящей яркости, нормированной на облученность сверху.

Дифузний коефіцієнт вертикального ослаблення (490) Kd є одним з ключових параметрів для ряду застосувань, пов'язаних з моделюванням якості води, гідродинамічних і біологічних процесів у морі. У даній роботі показано, що в Чорному морі в період цвітіння діатомових водоростей стандартний супутниковий продукт (490) Kd занижений в порівнянні з його модельною оцінкою. Використовуючи дані колірного сканера SeaWiFS, отриманий регіональний зв'язок між модельним значенням (490) Kd і відношенням (490)/ (510) Rrs Rrs стандартних супутникових продуктів – висхідної яскравості, нормованої на опроміненість зверху.

Vertical diffuse attenuation coefficient, (490) Kd , is one of the key parameter required for modeling of water quality, hydrodynamic and biological processes in the sea. We showed that standard satellite product of (490) Kd was underestimated in comparison with (490) Kd values simulated by the regional model during the diatom bloom in the Black Sea. Using data of SeaWiFS color scanner, a regional relationship between the model value of (490) Kd and the ratio of the standard satellite products of remote sensing reflectances, (490)/ (510) Rrs Rrs , has been obtained.