В статье рассматриваются теоретические основы анализа семантической
структуры предложения на уровне поверхностной и глубинной структур.
Предложение определяется как высшая языковая единица, являющаяся полным знаком,
который непосредственно соотносится с ситуацией, то есть предложение
представляет собой номинацию особого рода, сложный знак, денотатом которого
выступает факт, целая ситуация.
У статті розглядаються теоретичні основи аналізу семантичної структури
речення на рівні поверхневої та глибинної структур. Речення визначається як вища
мовна одиниця, що є повним знаком, який безпосередньо співвідноситься з ситуацією,
тобто речення являє собою номінацію особливого роду, складний знак, денотатом
якого є факт, ціла ситуація.
The article deals with theoretical base of the analysis of the sentence semantic structure
on the levels of surfacial and profound structures. A sentence is defined as the highest
linguistic unit which is a full sign referring with the situation. A sentence is a particular type
of nomination, a complex sign which has a fact or a situation as a whole as a denotate.