В статье представлен опыт двух великих педагогов И.Г. Песталоцци и А.С. Макаренко, посвятивших жизнь воспитанию беспризорных, педагогически запущенных, обездоленных детей-сирот.
У статті висвітлено досвід двох видатних педагогів І.Г. Песталоцци та А.С. Макаренка, присвятивши життя вихованню безпритульних, педагогічно занедбаних, знедолених дітей-сиріт.