Галицько-Волинський літопис і створення леґендарної частини 2-го зводу літописів Великого князівства Литовського

Abstract

Галицько-Волинський літопис – унікальне джерело відомостей щодо ранньої історії Великого князівства Литовського. На початку XVI ст. він уже був поцінований саме в такій якості. Однак чи міг книжник початку XVI ст. використати текст XIII ст. без змін? Можливо, між ними існував якийсь «посередник»? У статті висвітлюється питання використання Галицько-Волинського літопису та відомостей із нього при створенні власного історіографічного твору в Литві початку XVI ст. Увагу зосереджено на методах запозичення й питанні ставлення укладачів (редакторів) леґендарної частини 2-го зводу літописів взагалі до джерел.

Article covers the question of using the Halych-Volynian Chronicle and its data while creating its own historical work in Lithuania in the early XVIth. Attention is paid to the borrowing methods and the question of the attitude of compilers (editors) of the legendary part of the 2nd set of all chronicles to the sources.