Комунізм vs. українське націєтворення в радянській Україні (1917–1938 рр.): сприяння, поборювання чи вимушене замирення?

Abstract

У статті аналізується проблема українського націєтворення в радянській Україні в міжвоєнний період. Автор наголошує на відмінності гасел і програмових засад Комуністичної партії від практичної діяльності її вождів та дає пояснення причин цього, відзначаючи модернізаційну складову політики Кремля як один із чинників успішності комунізму та вагомий фактор націєтворення. Особлива увага звертається на кардинальну зміну у ставленні більшовицького центру до України, уперше означену наприкінці 1920 р. На прикладі української діаспори РСФРР простежується ставлення Кремля до «українського питання» за умов, коли українці не становили титульну націю.

The article analyzes the problem of the formation of Ukrainian nation in Soviet Ukraine in the interwar period. Author stresses on the differences between slogans and programmatic foundations of the Communist Party of practice of its leaders. He explains this practice, marking the modernized component of Kremlin policy as one of the factors of communism success and the significant factor of nation formation. Particular attention is drawn to the radical change in the attitude of the Bolshevik center to Ukraine that was defined in the first time in 1920th. Reviewed in exemplification of the Ukrainian diaspora of The RSFSR the attitude of the Kremlin to the “Ukrainian question” on condition, when Ukrainian did not constitute a titular nation.