Мисливство в античних державах Надчорномор’я (на прикладі Ольвії)

Abstract

Стаття присвячена мисливському промислу в одній з найбільших античних держав Надчорномор’я – Ольвійському полісі. Розглянуто ресурсну базу ольвійського мисливства, його технології і соціальне значення в житті місцевої аристократії. Показано, що серед ольвійських мисливців були як професійні, які добували пушнину, боброву струмину тощо, так і аристократи, для яких полювання було способом загартовувати тіло і дух. Останні полювали на великих копитних (оленів, кабанів, лосів, турів) та хижаків, зокрема на левів, які в той час водилися у Нижньому Побужжі.

Статья посвящена охотничьему промыслу в одном из крупнейших античных государств Северного Причерноморья – Ольвийском полисе. Рассмотрена ресурсная база ольвийськой охоты, ее технологии и социальное значение в жизни местной аристократии. Показано, что среди ольвийских охотников были как профессиональные, которые добывали пушнину, бобровую струю и т.п., так и аристократы, для которых охота была способом закалить тело и дух. Последние охотились на крупных копытных (оленей, кабанов, лосей, туров) и хищников, в частности на львов, которые в то время водились в Нижнем Побужье.

The present article explores hunting in one of the biggest ancient Greek states of the Northern Black Sea shore, the polis of Olbia. The article offers an overview of the resources that Olbia hunters could rely on, their methods of hunting, as well as the social role of hunting in the lives of local aristocracy. It is demonstrated that hunters were both professionals who procured furs, and aristocrats who resorted to it as means to steel their bodies and spirit. The latter hunted the bigger hoofed animals (deer, boars, moose, aurochs) and predators (including lions, which then frequented the lower estuary of Buh).