Запропоновано новий підхід до витлумачення спадщини Г. Сковороди як продовжувача новолатинської літературної традиції та представника містичних світоглядних течій, зокрема герметизму, ісихастики, що пов’язані з ідеями ...
Шевченковій ліриці властива константна серйозність вислову, зумовлена текстуальною стратегією сценічної мімікрії, що дає підстави вести мову про її театральні витоки та драматичні властивості.
Стаття присвячена аналізові психологічних стимулів до створення Адамом Міцкевичем “Кримських
сонетів” та інтерпретації українських перекладів ініціального сонета циклу “Акерманські степи”, які не
позбавлені втрат.
Автор оглянув деякі факти інтеграції української літератури та наукової думки про неї в
зарубіжному літературному просторі. Огляд зроблено в історичній ретроспекції, а також з
урахуванням найновіших відомостей про переклади ...
У драмах Лесі Українки має місце діалог з культурою декадансу, який увиразнює тематику меланхолії та похідних від неї мотивів усамітнення, небуття, долі, жертви.
У статті подано компаративний аналіз декількох версій сюжету про Білосніжку – чарівної казки
братів Грімм 1812 р., популярного мультфільму “Білосніжка та сім гномів” В. Діснея 1937 р.,
постмодерністського іронічного ...
У статті розглядаються домінантні мотиви “одеської” лірики А.Міцкевича, такі як дружба, закоханість,
любов. У першій частині статті проаналізовано поезії, написані протягом 1825 року, а саме: “Плавець (з
альбому З.)”, ...
У повідомленні йдеться про маловивчені документальні архівні джерела, що стосуються
громадських і літературних взаємин між слов’янськими культурами у ІІ половини ХІХ ст., між
Чехією та Україною зокрема, про помітну роль ...