Пасинок Росії. Максиміліан Волошин у силовому полі катастроф початку ХХ ст.

Abstract

Закінчення. Початок статті див.: СіЧ. – 2017. – № 5. У статті запропоновано трактування постаті М. Волошина у світлі його реакцій на визначальні історичні події початку ХХ ст. Рецепція ним культурного й суспільно-політичного життя Європи й Росії пов'язана зі світоглядними орієнтирами поета, художника, критика, з його відданістю гуманістичним європейським цінностям, а також зі специфікою саморецепції. Позиціонуючи себе як “європеєць” та “пасинок Росії”, М. Волошин дав широку й вичерпну оцінку катастрофам, що спіткали людство – від Першої світової війни до російського перевороту 1917 р. з його подальшим терором, голодом, захопленням територій. У публіцистичних статтях та поезії він висунув оригінальну концепцію російської історії, виклав провокативно-дискусійний погляд на цивілізаційні процеси.

The article offers a new sight which interprets creativity of Maksimilian Voloshin in the light of his reactions to the key events of the early 20th century. His perception of the cultural and political life of Europe is connected with his ideological reference points of a poet, an artist, and a critic, as well as with his fi delity to European humanistic values, and self-perception specifi cs. By positioning himself as a ‘European’ and a ‘stepson of Russia’ Voloshin made a comprehensive assessment of the disasters striking the mankind – from the First World War to the Russian Revolution of 1917 with its further terror, hunger, seizure of territories. In his poetry and journalistic essays he offered an original concept of Russian history and presented provocative and debatable point of view on civilization development in whole.

В статье предложен новый взгляд, интерпретирующий творчество М. Волошина в свете его реакций на ключевые события начала ХХ века. Его рецепция культурной и общественно-политической жизни Европы связана с мировоззрением поэта, художника, критика, с его преданностью гуманистическим европейским ценностям, а также с особенностями саморецепции. Позиционируя себя как “европеец” и “пасынок России”, Волошин дал исчерпывающую оценку катастроф, постигших человечество – от Первой мировой войны до русского переворота 1917 г. с его дальнейшим террором, голодом, захватом территорий. В поэзии и публицистических статьях он сформировал оригинальную концепцию российской истории, изложил провокационно-дискуссионную точку зрения на развитие цивилизации в целом.