Активность различных популяций нейронов бульбарного дыхательного центра крыс в динамике гипобарической гипоксии

Abstract

Исследование посвящено выяснению участия различных групп инспираторных и экспираторных нейронов (ИН и ЭН соответственно) бульбарного дыхательного центра (ДЦ) крыс в регуляции дыхания в условиях гипобарической гипоксии. Данные условия создавались в лабораторной барокамере и соответствовали подъему на высоты до 8000 м. В начале “подъема” при давлении, соответствующем высоте 4000–5000 м, снижение рО₂ во вдыхаемом воздухе до 98–85 мм рт. ст. обусловливало повышение частоты импульсной активности нейронов. В фазе интенсивной гипоксии, на “высоте” 7500–8000 м (pO₂ = 64–58 мм рт. ст.), наблюдалось резкое угнетение активности бульбарных дыхательных нейронов. Активность ИН и ЭН на разных стадиях гипоксии существенно различалась; ИН демонстрировали относительно более высокую устойчивость к гипоксии. Среди подгрупп этих единиц ранние и полные ИН оказались более устойчивыми к кислородной недостаточности. После “спуска” животных и восстановления нормального атмосферного давления показатели активности бульбарных респираторных нейронов постепенно возвращались к исходным значениям.

Дослідження присвячене з’ясуванню участі різних груп інспіраторних та експіраторних нейронів (ІН та ЕН відповідно) бульбарного дихального центру (ДЦ) щурів у регуляції дихання в умовах гіпобаричної гіпоксії. Дані умови створювались у лабораторній барокамері і відповідали підйому на висоти до 8000 м. На початку “підйому” при тиску, який відповідав висоті 4000–5000 м, зниження рО₂ у вдихуваному повітрі до 98–85 мм рт. ст. зумовлювало підвищення частоти імпульсної активності нейронів. У фазі інтенсивної гіпоксіїї, на “висоті” 7500–8000 м (pO₂ = 64–58 мм рт. ст.), активність бульбарних дихальних нейронів різко пригнічувалась. Активність ІН та ЕН на різних стадіях гіпоксії істотно розрізнялась; ІН демонстрували відносно вищу стійкість до гіпоксії. Серед підгруп цих одиниць «ранні» та «повні» ІН виявилися більш стійкими до кисневої недостатності. Після “спуску” тварин і відновлення нормального атмосферного тиску показники активності бульбарних респіраторних нейронів поверталися до вихідних значень.