На основі аналізу інтертекстуальних елементів, які поєднують ранні комедії Миколи Куліша “Отак
загинув Гуска” та “Хулій Хурина” із творчістю Миколи Гоголя, Володимира Винниченка, М.Булґакова,
І.Еренбурґа й інших авторів, стаття обговорює наявні в п’єсах демонічні мотиви та підтексти, які вписують
творчість М. Куліша в ширший комплекс творчих шукань провідних представників російської та української
літератур початку XX ст., твори яких, попри позірний суспільно-заанґажований тон, не вміщувалися в
рамки марксистської класової теорії, а промовляли мовою релігії або неканонізованої містики.
Based on the analysis of intertextual motifs that link Mykola Kulish’s early comedies, “Thus Huska Perished”
and “Khuliy Khuryna”, with the works by Nikolai Gogol, Volodymyr Vynnychenko, Mikhail Bulgakov, llya
Ehrenburg, and other writers, this paper discusses demonic elements woven into the fabric of Kulish’s plays.
These motifs and subtexts reveal the relevance of Kulish’s plays within the wider context of works by leading early
20th-century Russian and Ukrainian writers who, in spite of their apparent socially engaged tone, did not fit into
the framework of the Marxist class theory and used the language of religion or non-canonized mysticism.
На основе анализа интертекстуальних элементов,
которые объединяют ранние комедии Миколы Кулиша “Так
погиб Гуска” и “Хулий Хурина” с творчеством М.Гоголя,
В.Винниченко, М.Булгакова, И.Эренбурга и других авторов,
в статье обсуждаются наявные в пьесах демонические
мотивы и подтексты, вписывающие творчество М.Кулиша
в более широкий комплекс творческих поисков ведущих
представителей русской и украинской литератур начала
XX ст., произведения которых, несмотря на вроде бы
общественно-заангажованый тон, не вмещались в рамки
марксистской классовой теории, а говорили языком религии
или неканонизированной мистики.