Мовна гра як форма персвазії в суспільному дискурсі

Abstract

Нині в Польщі посилилася тенденція до використання елементів гри в офіційній сфері суспільного життя і, зокрема, у політичному дискурсі. У статті детально розглядаються різні види мовної гри, створюваної відомими риторико-стилістичними прийомами, спостережені в актуальній мовленнєвій діяльності польських політиків і журналістів. Акцентовано вплив таких мовленнєвих технік на сприймача, часом дуже агресивний. Висвітлено основні джерела “ігрової” тенденції в сучасному політичному дискурсі: креативна мовна діяльність видання “Газета виборча” (70-і – 80-і рр. ХХ ст.) і представників “лінгвістичної поезії” (50-і – 60-і рр. ХХ ст).

The usage of play elements at the official level of public life, especially in the political discourse, tends to become common in the contemporary Poland. This article shows different kinds of language play created by means of well-known rhetoric and stylistic devices; all the examples were taken from the actual speech activities of the Polish politicians and journalists. The author emphasizes at times extremely aggressive impact of those linguistic techniques upon recipients. She also points out the most influential sources of this tendency typical of the modern political discourse, such as the creative linguistic activity of the newspaper “Gazeta Wyborcza”(1970s and 1980s) and that of “linguistic poets” (1950s and 1960s).

В настоящее время в Польше усилилась тенденция использования элементов игры в официальной сфере общественной жизни и, в частности, в политическом дискурсе. В статье детально рассматриваются разные виды игры слов, создаваемой известными риторико-стилистическими приемами, замеченные в актуальной речевой деятельности польских политиков и журналистов. Подчеркнуто влияние таких речевых практик на адресата, иногда очень агрессивное. Высветлены основные источники “игровой” тенденции в современном политическом дискурсе: креативная языковая деятельность издания “Газета выборча” (70-е – 80-е гг. ХХ ст.) и представителей “лингвистической поэзии” (50-е – 60-е гг. ХХ ст.).