Доповіді НАН України, 2014, № 01
http://dspace.nbuv.gov.ua:80/xmlui/handle/123456789/85065
2024-03-28T08:38:26ZСучасні аспекти патогенезу та лікування діабетичної нефропатії
http://dspace.nbuv.gov.ua:80/xmlui/handle/123456789/86808
Сучасні аспекти патогенезу та лікування діабетичної нефропатії
Єфімов, А.С.; Цимбал, Т.С.
Проводиться аналiз залежностi концентрацiї трансформуючого фактора росту — бета
(TGF-β1) в сироватцi кровi у хворих на цукровий дiабет типу 1 вiд стадiї дiабетичної
нефропатiї. Сорок пацiєнтiв роздiленi на чотири групи: 1-ша група — хворi на ЦД типу 1 з ДН 3 ст., виявлена вперше, 2-га група хворi на цукровий дiабет типу 1 з ДН
3 ст. в анамнезi, 3-тя група — хворi на цукровий дiабет типу 1 з ДН 4 ст., 4-та група — хворi на цукровий дiабет типу 1 без ДН, 5-та група — контрольна — 10 здорових осiб без ЦД.; Проводится анализ зависимости концентрации трансформирующего фактора роста — бета
(TGF-β1) в сыворотке крови у пациентов с СД типа 1 от стадии диабетической нефропатии. Сорок пациентов разделены на четыре группы: 1-я группа — пациенты с СД типа 1 с ДН 3 ст., диагностированной впервые, 2-я группа — пациенты с СД типа 1 с ДН 3 ст.
в анамнезе, 3-я группа — пациенты с СД типа 1 с ДН 4 ст., 4-я группа — пациенты с СД
типа 1 без ДН, 5-я группа — контрольная — 10 здоровых человек без СД.; The concentration of TGF–β1 in blood serum of patients with type 1 diabetes mellitus with various
stages of diabetic nephropathy (DN) is measured. 40 patients were conducted: 1 group — patients
with DN of the 3-d stage diagnosed for the first time, 2 group — patients with DN of the 3-d stage
in the anamnesis for the first time, 3 group — patients with diabetic nephropathy with duration
macroalbuminuria, 4 group — patients without DN (positive control), 5 group — healthy volunteers
(negative control).
2014-01-01T00:00:00ZЯк впливають екзогенні хімічні чинники на активність геному пшениці? Вивчення з використанням співвідношення РНК/ДНК
http://dspace.nbuv.gov.ua:80/xmlui/handle/123456789/86807
Як впливають екзогенні хімічні чинники на активність геному пшениці? Вивчення з використанням співвідношення РНК/ДНК
Мартиненко, О.І.; Кириленко, Т.К.; Степанюгін, А.В.; Плоднік, Д.П.; Говорун, Д.М.
Дослiджено вiдповiдь рослин пшеницi на дiю хiмiчного чинника (метисазон) на рiвнi
реакцiї геному iз залученням спiввiдношення РНК/ДНК. Встановлено диференцiйний
характер функцiонування геному пшеницi в процесi росту за даними спiввiдношення
РНК/ДНК та показниками транскрипцiйної активностi рибосомних генiв. Виявлено
iснування рiзноспрямованих змiн величин спiввiдношення РНК/ДНК та швидкостi росту листкiв у всiх дослiджуваних рослин, що пiдтверджується наявнiстю негативної кореляцiї мiж цими параметрами. Запропоновано величину спiввiдношення РНК/ДНК
використовувати для кiлькiсної оцiнки ступеня впливу хiмiчних чинникiв на функцiональну активнiсть рослинного геному та швидкiсть росту.; Исследован ответ растений пшеницы на действие химического фактора (метисазон) на
уровне реакции генома с использованием соотношения РНК/ДНК. Установлен дифференциальный характер функционирования генома пшеницы в процессе роста согласно данным
соотношения РНК/ДНК и показателям транскрипционной активности рибосомных генов.
Выявлено существование разнонаправленных изменений величины соотношения РНК/ДНК
и скорости роста листьев всех исследованных растений, что подтверждается наличием
негативной корреляции между этими параметрами. Предложено величину соотношения РНК/ДНК использовать для количественной оценки степени влияния химических факторов на функциональную активность растительного генома и скорость роста.; This paper presents a study of the wheat plant response to the effect of the chemical factor (methisazon) at the level of genome reaction using the RNA/DNA ratio. We established a differential
character of the wheat genome functioning in the process of growth using the RNA/DNA ratio and
indicators of the transcriptional activity of ribosomal genes. We found the opposite directionality of
changes in the RNA/DNA ratio and in the growth rate of leaves in all studied plants. This finding
is supported by the presence of a negative correlation between these parameters. We suggest to use
the RNA/DNA ratio for the quantitative evaluation of the impact level of chemical factors on the
functional activity of the plant genome and the growth rate of plants.
2014-01-01T00:00:00ZМагнитный изотоп магния — ²⁵Mg ускоряет реакцию гидролиза АТФ миозином
http://dspace.nbuv.gov.ua:80/xmlui/handle/123456789/86805
Магнитный изотоп магния — ²⁵Mg ускоряет реакцию гидролиза АТФ миозином
Кольтовер, В.К.; Лабынцева, Р.Д.; Люлько, А.А.; Карандашев, В.К.; Костерин, С.А.
Из трех стабильных изотопов магния — ²⁴Mg, ²⁵Mg и ²⁶Mg (природное соотношение
приблизительно 79, 10 и 11% соответственно), только ²⁵Mg является магнитным изотопом (имеет ядерный спин I = 5/2), в то время как ²⁴Mg и ²⁶Mg — немагнитные изотопы (ядерный спин I = 0). Показано, что магнитный изотоп 25Mg в сравнении с немагнитными изотопами ²⁴Mg и ²⁶Mg существенно активирует (в 2–2,5 раза) реакцию
ферментативного гидролиза АТФ миозином, полученным из гладкой мышцы матки.
Каталитический эффект ядерного спина ²⁵Mg наблюдается при обычной физиологической концентрации MgCl₂ — 5мM. Таким образом, впервые получен документированный магнитный изотопный эффект в ферментативном катализе гидролиза АТФ миозином.; З трьох стабiльних iзотопiв магнiю — ²⁴Mg, ²⁵Mg та ²⁶Mg (природне спiввiдношення приблизно 79, 10 та 11% вiдповiдно), тiльки ²⁵Mg є магнiтним iзотопом (має ядерний спiн
I = 5/2), тодi як ²⁴Mg і ²⁶Mg — немагнiтнi iзотопи (ядерний спiн I = 0). Показано, що магнiтний iзотоп ²⁵Mg порiвняно з немагнiтними iзотопами ²⁴Mg та ²⁶Mg iстотно активує
(в 2–2,5 раза) реакцiю ензиматичниого гiдролiзу АТФ мiозином, одержаним з гладенького
м’яза матки. Каталiтичний ефект ядерного спiна ²⁵Mg спостерiгається при звичайнiй фiзiологiчнiй концентрацiї MgCl₂ — 5мM. Таким чином, вперше одержано документований магнiтний iзотопний ефект у ферментативному каталiзi гiдролiзу АТФ мiозином.; Among three stable magnesium isotopes ²⁴Mg, ²⁵Mg, and ²⁶Mg with natural abundance 79, 10,
and 11%, only ²⁵Mg has the nuclear spin (I = 5/2) and, therefore, the nuclear magnetic moment.
Two other isotopes, ²⁴Mg and ²⁶Mg, are spinless (I = 0) and, hence, have no magnetic moment.
In this work, we have revealed that magnetic isotope ²⁵Mg, by comparison to nonmagnetic isotopes
²⁴Mg and ²⁶Mg, essentially stimulates, by 2–2.5 times, the enzyme АТP hydrolysis reaction catalyzed by myosin isolated from smooth muscles of uterus. The catalytic effect of the nuclear spin of
²⁵Mg has been observed at the usual physiological concentrations of MgCl₂, at 5 mM. Thus, we
have, for the first time, documented the magnetic isotope effect in the enzyme hydrolysis of АТP by myosin.
2014-01-01T00:00:00ZВивчення апоптозстимулюючого впливу похідних ізонікотинової кислоти на моделях латентної та гострої ВЕБ інфекцій
http://dspace.nbuv.gov.ua:80/xmlui/handle/123456789/86804
Вивчення апоптозстимулюючого впливу похідних ізонікотинової кислоти на моделях латентної та гострої ВЕБ інфекцій
Головань, А.В.; Загородня, С.Д.; Нестерова, Н.В.
Сучасною стратегiєю терапiї вiрусних захворювань, особливо вiрусiндукованих пухлинних новоутворень, є пошук iндукторiв апоптозу, якi б дiяли на один чи декiлька етапiв
апоптотичного процесу. Дослiджено здатнiсть похiдних iзонiкотинової кислоти стимулювати апоптоз у лiмфобластоїдних клiтинах Raji на фонi iнфекцiї вiрусом Епштейна–Барр. Показано, що йодвмiсна сполука ПВ-1 iнгiбує експресiю бiлка Bcl-2 через 48 год
в iнфiкованих вiрусом клiтинах, тобто при розвитку лiтичної iнфекцiї. Сполука ПВ-2
iндукує незначне зниження рiвня експресiї бiлка Bcl-2 на раннiй точцi, однак таке зниження не пов’язано з вiрусною iнфекцiєю, а пояснюється впливом речовини безпосередньо на процеси клiтинного апоптозу. Сумiш сполук ПВ-1 i ПВ-2 (речовина ПВ-10)
викликає пролонговане iнгiбування експресiї бiлка Bcl-2 в вiрусiнфiкованих клiтинах, що
свiдчить про залучення механiзмiв iндукцiї апоптозу, пов’язаних з репродукцiєю вiрусу. Таким чином, данi сполуки є ефективними при розвитку гострої лiтичної iнфекцiї i можуть запобiгати переходу iнфекцiї в латентний стан за рахунок iндукцiї процесiв апоптозу.; Современной стратегией терапии вирусных заболеваний, особенно вирусиндуцированных
опухолевых новообразований, является поиск индукторов апоптоза, которые бы действовали на один или несколько этапов апоптотического процесса. Исследована способность производных изоникотиновой кислоты стимулировать апоптоз в лимфобластоидних клетках
Raji на фоне инфекции вирусом Эпштейна–Барр. Показано, что йодсодержащее соединение
ПВ-1 ингибирует экспрессию белка Bcl-2 через 48 ч в инфицированных вирусом клетках,
т. е. при развитии литической инфекции. Вещество ПВ-2 индуцирует незначительное снижение уровня экспрессии белка Bcl-2 на ранней точке, однако такое снижение не связано с вирусной инфекцией, а объясняется влиянием вещества непосредственно на процессы
клеточного апоптоза. Смесь соединений ПВ-1 и ПВ-2 (вещество ПВ-10) вызывает пролонгированное ингибирование экспрессии белка Bcl-2 в вирусинфицированных клетках, что свидетельствует о вовлечении механизмов индукции апоптоза, связанных с репродукцией
вируса. Таким образом, данные соединения являются эффективными при развитии острой
литической инфекции и могут предупреждать переход инфекции в латентное состояние за счет индукции процессов апоптоза.; The search for inducers of apoptosis, which would affect one or several stages of the apoptotic
process, is the modern strategy of the therapy of viral diseases and especially of virus-induced tumor
growth. The ability of isonicotinic acid derivatives to stimulate apoptosis in Raji lymphoblastoid
cells infected with Epstein-Barr virus (EBV) is studied. It is shown that iodine-containing compound
PV-1 inhibited expression of Bcl-2 protein after 48 hours in EBV infected cells, i. e., under condition of lytic infection. Compound PV-2 induced a slight decrease in expression of Bcl-2 protein at
early point, but this decrease is caused by the direct action of the compound on the processes of
cell apoptosis, rather than by viral infection. A mixture of compounds PV-1 and PV-2 (compound
PV-10) caused a prolonged inhibition of Bcl-2 protein expression in infected cells, suggesting the
involvement of mechanisms of apoptosis associated with virus reproduction. Thus, these compounds
were effective under an acute lytic infection development and could prevent the switch to latent
infection by inducing apoptosis processes.
2014-01-01T00:00:00Z