Вiopolymers and Cell, 2015, vol. 31
http://dspace.nbuv.gov.ua:80/xmlui/handle/123456789/151244
2024-03-29T08:02:21ZLipoxygenase regulation in vivo and in vitro by lipid compounds
http://dspace.nbuv.gov.ua:80/xmlui/handle/123456789/156346
Lipoxygenase regulation in vivo and in vitro by lipid compounds
Skaterna, T.D.; Kopich, V.M.; Kharitonenko, G.I.; Kharchenko, O.V.
Lipoxygenases (LOs) are known as one of the enzymes of lipid peroxidation. The majority of LOs are soluble enzymes and have affinity to membranes. The enzyme translocation from a cytosol to a membrane surface is one of the stages of regulation of the amount of LO catalysis products in the cell. A sorption to the membrane surface is described for most LOs from plant and animal sources. This review presents the data about regulation of the LO activity by the lipid compounds – both natural and chemically modified. Lipids might regulate the LO activity through: protein-lipid interactions of C2 domain with the membrane, changes in the enzyme affinity, the LOs translocation, allosteric regulation, increase in the selectivity towards substrates. The regulatory effect of active compound on the enzyme activity depends on the lipophilicity of effectors. Considering the LO activity it is necessary to take into account the enzyme microenvironment and its influence on the range of the LO products.; Ліпоксигенази (ЛО) відомі як одні з ферментів перекисного окислення ліпідів. Більшість ЛО є розчинними ферментами та характеризуються аффіністю до мембран. Транслокація ферменту з цитозолю на мембранну поверхню одна з стадій регуляції рівня продуктів ліпоксигеназного каталізу у клітині. Сорбція на мембранну поверхню описана для більшості ЛОз з рослинних та тваринних джерел. Даний огляд представляє дані по регуляції ЛОз активності природніми та хімічно модифікованими речовинами ліпідної природи. Здатність ліпідів регулювати ЛО активність може здійснюватись через: білок-ліпідні взаємодії C2 домену з мембраною, зміну аффінності ферменту, транслокацію ЛОз, алостеричну регуляцію, збільшення селективності до субстрату. Регуляторний вплив активної сполуки на ферментативну активність залежить від рівня ліпофільності ефекторів. При поясненні ліпоксигеназного каталізу необхідно враховувати вплив мікрооточення ферменту на рівень ЛО.; Липоксигеназы (ЛО) известны как одни из ферментов перекисного окисления липидов. Большинство ЛО растворимые ферменты и характеризуются аффиностью к мембранам. Транслокация фермента из цитозоля на мембранную поверхность одна из стадий регуляции уровня продуктов липоксигеназного катализа в клетке. Сорбция на мембранную поверхность описана для большинства ЛОз из растительных и животных источников. Данный обзор представляет данные по регуляции ЛО активности природными и химически модифицированными соединениями липидной природы. Возможность липидов регулировать ЛО активность может осуществляться через: белок-липидные взаимодействия C2 домена с мембраной, изменение аффинности фермента, транслокацию ЛОз, аллостерическую регуляцию, селективность к типу субстрата. Регуляторное влияние активного соединения на ферментативную активность зависит от уровня липофильности еффекторов. При объяснении липоксигеназного катализа необходимо учитывать влияние микроокружения фермента на уровень ЛО продуктов.
2015-01-01T00:00:00ZMonitoring of transplanted human Mesenchymal Stem Cells from Wharton’s Jelly in xenogeneic systems in vivo
http://dspace.nbuv.gov.ua:80/xmlui/handle/123456789/156345
Monitoring of transplanted human Mesenchymal Stem Cells from Wharton’s Jelly in xenogeneic systems in vivo
Kovalchuk, M.V.; Shuvalova, N.S.; Pokholenko, I.O.; Dragulyan, M.V.; Gulko, T.P.; Deryabina, O.G.; Kordium, V.A.
Mesenchymal stem cells (MSCs) are ideal candidates for cell-based therapy aimed at tissue repair and immunomodulation. Aim. to study the survival of transplanted human MSCs from umbilical cord Wharton’s Jelly (hWJ-MSCs) in the animal model of experimental osteoarthritis (OA) in rats after injecting cells into a knee joint and to explore the effect of collagen scaffold on the cell survival in vivo. Methods. MSC isolation and cultivation in vitro. Immunological phenotyping of propagated hWJ-MSCs was performed by flow cytometry. The retention of transplanted cells was studied by the PCR revealing of human specific sequences in genomic DNA extracted from animal tissues. Results. hWJ-MSCs, both individual and grown on scaffold, were used and it was shown by PCR that human alpha-satellite DNA was detected on the first day in the immunocompetent OA animals inside the injured knee joint. In the collagen matrix (in the model of subcutaneous implantation) human alpha-satellite DNA was detected on the 5th day but was not detected on the 12th day. Conclusions. According to the PCR results, hWJ-MSCs survived in the OA animal model for a short period. Collagenic scaffold increased the residence time of donor cells in the recipients. hWJ-MSCs may be considered as a perspective cell source for the treatment of OA in human.; Мезенхімальні стовбурові клітини (МСК) є ідеальними кандидатами для відновлення тканин та імуномодуляції при клітинній терапії. Мета. Вивчити виживання трансплантованих МСК Вартанового студню пуповини людини (МСК-ВС) на моделі експериментального остеоартрозу у щурів (введення клітин в колінний суглоб), та дослідити вплив коллагенового матриксу на виживання МСК-ВС in vivo. Методи. Виділення і культивування МСК-ВС in vitro. Імунологічне фенотипування мультиплікованих МСК-ВС проведено за допомогою проточної цитофлуорометрії. Збереження трансплантованих клітин вивчали за допомогою ПЛР, що виявляє специфічні для людини послідовності в геномній ДНК, ізольованій з тканин тварин. Результи. Використано індивідуальні та вирощені на матриксі МСК-ВС, ПЛР показано, що альфа-сателітна ДНК людини в пошкодженому суглобі у імунокомпетентних травмованих тварин виявлялась за добу. У колагеновому матриксі (в моделі підшкірної імплантації) ДНК людини була виявлена на 5, але не детектувалась на 12 добу. Висновки. За результатами ПЛР МСК-ВС виживали у тварин з остеоартрітом протягом нетривалого часу. Колагеновий матрикс збільшував тривалість перебування МСК-ВС у реципієнтів. МСК-ВС можуть розглядатися як перспективне джерело клітин для лікування остеоартриту у людини.; Мезенхимальные стволовые клетки (МСК) являются идеальными кандидатами для восстановление тканей и иммуномодуляции при клеточной терапии. Цель. Изучить выживание трансплантированных МСК Вартонового студня пуповины человека (МСК-ВС) на модели экспериментального остеоартроза у крыс (введение клеток в коленный сустав), и исследовать влияние коллагенового матрикса на выживание МСК-ВС in vivo. Методы. Выделение и культивирование МСК-ВС in vitro. Иммунологическое фенотипирование мультиплицированных МСК-ВС проведено с помощью проточной цитофлуорометрии. Сохранение трансплантированных клеток изучали с помощью ПЦР, выявляющей специфические для человека последовательности в геномной ДНК, изолированной из тканей животных. Результы. Исследование индивидуальних и выращенные на матриксе МСК-ВС, с помощью ПЦР, показало, что альфа-сателлитная ДНК человека детектировалась в первые сутки у иммунокомпетентных животных в поврежденном суставе. В коллагеновом матриксе (в модели подкожной имплантации) ДНК человека была обнаружена на 5, но не детектировалась на 12 сутки. Выводы. По результатам ПЦР МСК-ВС выживали у животных с остеоартритом в течение короткого периода. Коллагеновый матрикс увеличивал продолжительность пребывания МСК-ВС у реципиентов. МСК-ВС могут рассматриваться как перспективный источник клеток для лечения остеоартрита у человека.
2015-01-01T00:00:00ZIdentification of nitric oxide in mitochondria of myometrium cell
http://dspace.nbuv.gov.ua:80/xmlui/handle/123456789/156344
Identification of nitric oxide in mitochondria of myometrium cell
Danylovych, Yu.V.; Karakhim, S.A.; Kolomiets, O.V.; Danylovych, G.V.; Kosterin, S.O.
Aim. To demonstrate the possibility of NO synthesis in intact myocytes of uterus. Methods. Confocal scanning microscopy method, NO-sensitive fluorescent probe DAF-FM, MitoTracker Orange CM-H₂TMRos. Results. The basal production of NO in intact myocytes was shown using DAF-FM. Incubation of myocytes with NO donor – sodium nitroprusside (SNP) – led to an increase of the DAF-FM-T fluorescent signal. On the contrary, the addition of NO-synthase inhibitor – N-nitro-L-arginine (NA) – results in the reduction of fluorescent intensity. It was demonstrated colocalizition of specific probe for mitochondria MitoTracker Orange CM-H₂TMRos and NO-sensitive dye DAF-FM. Conclusions. For the first time it has been demonstrated the presence of NO in smooth muscle cell mitochondria using laser confocal microscopy, NO-sensitive probe DAF-FM and specific marker of the functionally active mitochondria MitoTracker Orange CM-H₂TMRos.; Мета. Продемонструвати можливість синтезу NO в інтактних міоцитах матки щурів. Методи. Конфокальна скануюча мікроскопії, NO-чутливий флуоресцентний зонд DAF-FM, MitoTracker Orange CM-H₂TMRos. Результати. Показано базальну продукцію NO в інтактних міоцитах за допомогою флуоресцентного зонду DAF-FM. Внаслідок інкубації клітин з донором NO нітропрусидом натрію (SNP) спостерігалось зростання флуоресцентного сигналу DAF-FM-T. І навпаки, внесення інгібітора NO-синтази – N-нітро-L-аргініну (NA) – призводило до гасіння флуоресценції. Доведено колокалізацію флуоресцентного мітохондріального маркеру MitoTracker Orange CM-H₂ладеньком’язових клітинах матки, і зокрема в мітохондріях, із залученням методу лазерної конфокальної мікроскопії, NO-чутливого зонду DAF-FM та специфічного маркеру функціонально активних мітохондрій MitoTracker Orange CM-H₂TMRos.; Цель. Продемонстрировать возможность синтеза NO в интактных миоцитах матки крыс. Методы. Конфокальная сканирующая микроскопии, NO-чувствительный флуоресцентный зонд DAF-FM, MitoTracker Orange CM-H₂TMRos. Результаты. Показана базальная продукция NO в интактных миоцитах с использованием флуоресцентного зонда DAF-FM. Инкубация миоцитов с донором NO – нитропруссидом натрия (SNP) – приводила к повышению флуоресцентного сигнала DAF-FM-T. И наоборот, внесение ингибитора NO-синтазы – N-нитро-L-аргинина (NA) – снижало интенсивность флуоресценции. Показана колокализация флуоресцентного митохондриального маркера MitoTracker Orange CM-H₂TMRos и NO-чувствительного зонда DAF-FM. Выводы. Впервые показано присутствие NO в гладкомышечных клетках матки, в частности митохондриях, с использованием метода лазерной конфокальной микроскопии, NO-чувствительного зонда DAF-FM и специфического маркера функционально активных митохондрий MitoTracker Orange CM-H₂TMRos.
2015-01-01T00:00:00ZGeneration and characterization of monoclonal antibodies specific to Coenzyme A
http://dspace.nbuv.gov.ua:80/xmlui/handle/123456789/156343
Generation and characterization of monoclonal antibodies specific to Coenzyme A
Malanchuk, O.M.; Panasyuk, G.G.; Serbyn, N.M.; Gout, I.T.; Filonenko, V.V.
Aim. Generation of monoclonal antibodies specific to Coenzyme A. Methods. Hybridoma technique. KLH carrier protein conjugated with CoA was used for immunization. Screening of positive clones was performed with BSA conjugated to CoA. Results. Monoclonal antibody that specifically recognizes CoA and CoA derivatives, but not its precursors ATP and cysteine has been generated. Conclusion. In this study, we describe for the first time the production and characterization of monoclonal antibodies against CoA. The monoclonal antibody 1F10 was shown to recognize specifically CoA in Western blotting, ELISA and immunoprecipitation. These properties make this antiboby a particularly valuable reagent for elucidating CoA function in health and disease.; Ціль. Отримати та охарактеризувати моноклональні антитіла, специфічні до КоА. Методи. Гібридомна технологія. Для імунізації було використано КоА, кон’югований з білком-носієм KLH. Скринінг позитивних клонів проводили з використанням БСА, кон’югованого з КоА. Результати. Отримано моноклональні антитіла, що специфічно розпізнають КоА та КоА-похідні та не розпізнають його попередників – АТФ та цистеїну. Висновки. Вперше описано створення та характеристику моноклональних антитіл проти КоА. Моноклональні антитіла 1F10 специфічно розпізнають КоА в Вестерн блотингу, ІФА та імунопреципітації. Такі властивості антитіл вказують на перспективність використання для аналізу функцій КоА в нормі та за патологій.; Цель. Получить и охарактеризовать моноклональные антитела, специфичные к КоА. Методы. Гибридомная технология. Для иммунизации был использован КоА, конъюгированный с белком-носителем KLH. Скрининг положительных клонов проводили с использованием БСА, конъюгиванного с КоА. Результаты. Получено моноклональные антитела, которые специфично распознают КоА и КоА-производные и не распознают его предшественников – АТФ и цистеина. Выводы. Впервые описано получение моноклональных антител к КоА. Показано, что моноклональные антитела 1F10 специфически распознают КоА в вестерн плоте, ИФА и иммунопреципитации. Такие свойства антител указывают на возможность их использования для анализа функций КоА в норме и при патологиях.
2015-01-01T00:00:00Z